На думку М. Драй-Хмари, у «Лісовій пісні» змальовано «трагедію високої душі, що заблудилась серед болота буденного життя». Душевна краса і приземлений практицизм піднесені в драмі до рівня символічних узагальнень, що спонукають до роздумів про справжнє покликання людини.
Основні проблеми твору мають переважно філософський характер. Вони стосуються сенсу життя, духовної свободи, матеріального й духовного чинників особистості. Це також проблеми таланту, людської гідності, впливу справжнього кохання на людську душу.
Особливу роль у творі відіграє питання гармонійного співжиття людини і природи. Яскравим вираженням пориву до гармонії є душа Лукаша, яка озивається «виразно-щиро голосом сопілки...». Усвідомлення, що він не зміг «...своїм життям до себе дорівнятись», виявляє чи не найбільшу драматичну суперечність людської натури.
«Лісова пісня» складається з прологу і трьох дій. У пролозі знайомство з міфічними істотами налаштовує на умовний, символічний характер сприйняття твору. Перша дія розповідає про зародження й розвиток кохання Мавки й Лукаша, увиразнює тему гармонійного співіснування людини і природи. У другій дії загострюється конфлікт між мрією й буденністю. Третя дія розкриває драматизм непоправної втрати та розповідає про запізніле духовне прозріння головного героя.
Важливу роль у драмі відіграють образи природи, особливо при зіставленні душевних змін героїв із природними явищами. Зародження почуттів Лукаша й Мавки припало на час весняного оновлення світу, пробудження довкілля, пізнє літо приносить розчарування й сумніви, а завершальні події твору відбуваються пізньої осені. У фіналі на мить — як мрія про втрачене щастя — немов у казці, поновлюється весняна природа й замість зимового дня настає місячна весняна ніч, квітнуть дерева, а їхній білий цвіт огортає закохану пару та перетворюється зрештою на густий сніг, що накриває нерухому самотню постать Лукаша.
В повести замечательной шведской писательницы Астрид Линдгрен "Мио,мой Мио!" рассказывается о жизни мальчика-сироты.
Рос Мои в детском приюте,потом был взят в приёмную семью.Из-за жестокого с ним обращения,Мио убежал из этой семьи.
Мио попадает в Страну Дальнюю,в которой и происходят основные события,описанные повести ему попасть туда,дух,выпущенный им из бутылки,найденной в парке.Дух и рассказывает мальчику о Стране Дальней,о его короле.
В этой чудесные стране многое реально,а многое и вымысел.Там живут взрослые и дети,но живут они очень счастливо,Все дружелюбны друг с другом,милы и вообще красивы.Мальчик с духа попадает в эту страну и находит там своего отца,короля этой страны.
Отец долгих 9 лет разыскивал сына по всему белому свету,но найти так и не смог.Служители приюта сказали семье,усыновившей Мио,что мать мальчика умерла при родах,а отца даже не известили о том месте,где живёт его сын.Так отец и сын обрели друг друга.
И всё бы хорошо,но рядом живёт и существует Зло,страна жестокого рыцаря Като.Он превратил своё царство в мёртвый лес и всё время угрожает счастливой жизни людям страны Прекрасное Далёко.
Мио решает ,Он убивает рыцаря Като,освобождает жителей его страны,которые даже никогда и солнца то не видели.в своей борьбе Мио не одинок,ему все:травы,звери,птицы,деревья и горы и люди,давая ему хлеб и воду.Люди же дают ему волшебный плащ,который делает Мио невидимкой,и,наконец,дают ему меч сразить Като.
Образ Мио это образ обыкновенного мальчика,кторый не терпит несправедливости.Волшебный колодец нашептал Мио о его предназначении,рассказав старинную легенду.Мио старается выполнить то,что ему предначертано,И в конце повести Мио уже не просто мальчик,а настоящий герой,смелый и мужественный.
Он добивается исполнения всех своих желаний,он счастлив,у него есть отец,есть много друзей и он живёт в чудесной стране,Стране Счастья.
На думку М. Драй-Хмари, у «Лісовій пісні» змальовано «трагедію високої душі, що заблудилась серед болота буденного життя». Душевна краса і приземлений практицизм піднесені в драмі до рівня символічних узагальнень, що спонукають до роздумів про справжнє покликання людини.
Основні проблеми твору мають переважно філософський характер. Вони стосуються сенсу життя, духовної свободи, матеріального й духовного чинників особистості. Це також проблеми таланту, людської гідності, впливу справжнього кохання на людську душу.
Особливу роль у творі відіграє питання гармонійного співжиття людини і природи. Яскравим вираженням пориву до гармонії є душа Лукаша, яка озивається «виразно-щиро голосом сопілки...». Усвідомлення, що він не зміг «...своїм життям до себе дорівнятись», виявляє чи не найбільшу драматичну суперечність людської натури.
«Лісова пісня» складається з прологу і трьох дій. У пролозі знайомство з міфічними істотами налаштовує на умовний, символічний характер сприйняття твору. Перша дія розповідає про зародження й розвиток кохання Мавки й Лукаша, увиразнює тему гармонійного співіснування людини і природи. У другій дії загострюється конфлікт між мрією й буденністю. Третя дія розкриває драматизм непоправної втрати та розповідає про запізніле духовне прозріння головного героя.
Важливу роль у драмі відіграють образи природи, особливо при зіставленні душевних змін героїв із природними явищами. Зародження почуттів Лукаша й Мавки припало на час весняного оновлення світу, пробудження довкілля, пізнє літо приносить розчарування й сумніви, а завершальні події твору відбуваються пізньої осені. У фіналі на мить — як мрія про втрачене щастя — немов у казці, поновлюється весняна природа й замість зимового дня настає місячна весняна ніч, квітнуть дерева, а їхній білий цвіт огортає закохану пару та перетворюється зрештою на густий сніг, що накриває нерухому самотню постать Лукаша.
Объяснение:
В повести замечательной шведской писательницы Астрид Линдгрен "Мио,мой Мио!" рассказывается о жизни мальчика-сироты.
Рос Мои в детском приюте,потом был взят в приёмную семью.Из-за жестокого с ним обращения,Мио убежал из этой семьи.
Мио попадает в Страну Дальнюю,в которой и происходят основные события,описанные повести ему попасть туда,дух,выпущенный им из бутылки,найденной в парке.Дух и рассказывает мальчику о Стране Дальней,о его короле.
В этой чудесные стране многое реально,а многое и вымысел.Там живут взрослые и дети,но живут они очень счастливо,Все дружелюбны друг с другом,милы и вообще красивы.Мальчик с духа попадает в эту страну и находит там своего отца,короля этой страны.
Отец долгих 9 лет разыскивал сына по всему белому свету,но найти так и не смог.Служители приюта сказали семье,усыновившей Мио,что мать мальчика умерла при родах,а отца даже не известили о том месте,где живёт его сын.Так отец и сын обрели друг друга.
И всё бы хорошо,но рядом живёт и существует Зло,страна жестокого рыцаря Като.Он превратил своё царство в мёртвый лес и всё время угрожает счастливой жизни людям страны Прекрасное Далёко.
Мио решает ,Он убивает рыцаря Като,освобождает жителей его страны,которые даже никогда и солнца то не видели.в своей борьбе Мио не одинок,ему все:травы,звери,птицы,деревья и горы и люди,давая ему хлеб и воду.Люди же дают ему волшебный плащ,который делает Мио невидимкой,и,наконец,дают ему меч сразить Като.
Образ Мио это образ обыкновенного мальчика,кторый не терпит несправедливости.Волшебный колодец нашептал Мио о его предназначении,рассказав старинную легенду.Мио старается выполнить то,что ему предначертано,И в конце повести Мио уже не просто мальчик,а настоящий герой,смелый и мужественный.
Он добивается исполнения всех своих желаний,он счастлив,у него есть отец,есть много друзей и он живёт в чудесной стране,Стране Счастья.
Объяснение: