“П’ятнадцятирічний капітан” аналіз твору (паспорт)
Автор – Жюль Верн
Рік написання – 1878
Жанр – пригодницький роман. (Це твір, сюжет якого насичений незвичайними подіями й характеризується їхнім несподіваним поворотом, великою динамікою розгортання. Для пригодницького роману характерні мотиви викрадення й переслідування, атмосфера таємничості й загадковості, ситуації припущення й розгадування).
Тема — розповідь про незвичайні пригоди п’ятнадцятирічного Діка Сенда та його друзів на морі й на суші.
Ідея — прославлення сили людського характеру, розуму й допитливості, вірності дружбі й здатності до самопожертви.
Головні герої:
Головні персонажі: Капітан Халл і 5 матросів; Дік Сенд – матрос-новачок; кок Негору (работорговець).
Пасажири: місіс Велдон – «хоробра жінка», її син Джек, кузен Бенедикт – «добре серце», ентомолог.
Врятовані з судна «Вальдек»: Том, Бет, Остін, Актеон, Геркулес, собака Дінго.
Работорговці: Гарріс, Муані-Лунга, Альвіш
Проблематика “П’ятнадцятирічний капітан”:
“П’ятнадцятирічний капітан” сюжет
Події книги відбуваються в морі. Китобойная бригантина «Пілігрим» під час полювання виявляє потопаючий корабель. Екіпажу вдається врятувати п’ятьох афроамериканців і собаку по кличці Дінго. Через кілька днів капітан «Пілігрима» разом зі своїми матросами відправляється на полювання на човні у відкрите море. Але вижити в жорстокій сутичці їм не вдається. Після загибелі екіпажа «Пілігрима» Дік Сенд став капітаном шхуни і взяв на себе відповідальність за життя місіс Уелдон, її сина і п’ятьох негрів, врятованих командою.
“П’ятнадцятирічний капітан” план твору
1. Нова Зеландія. «Пілігрим» – китобійна шхуна: капітан Халл і 5 матросів, Дік Сенд – матрос- новачок, кок Негору; пасажири: місіс Велдон , її син Джек, кузен Бенедикт .
2. Врятовані з судна «Вальдек»: Том, Бет, Остін, Актеон, Геркулес, собака Дінго
3. Полювання на смугача. Загибель Капітана Халл та матросів
4. Дік Сенд – п’ятнадцятирічний капітан
5. Зміна курсу – підступність Негору
6. На суші. Зустріч з Гаррісом. Дорога джунглями. Страшні здогади. Африка, Ангола.
7. В полоні у тубільців, підступні наміри Негору та Гарріса. Втеча Геркулеса.
8. Невільничий ринок в Каз онде. Продаж Тома, Бета, Остніна, Актеона.
9. Работорговці Муані-Лунга та Альвіш
10.Розправа Діка Сенда з Гаррісом
11.Порятунок Діка Сенда, місіс Велдон її сина та кузена за до Геркулеса
12.Розкриття таємниці літер «С.В.» – Семюель Вернон (його вбив через гроші Негору)
13.Напад Дінго на Негору, Смерть негідника
14.Порятунок від людоїдів
15.Зустріч з португальськими купцями
16.Америка. Повернення в Сан-Франціско
17.Звільнення та повернення Тома, Бета, Остіна, Актеона
Історія написання “П’ятнадцятирічний капітан”
Жюль Верн почав роботу над романом, коли його синові Мітелю було майже стільки ж років, як і — Діку Сенду. Письменник детально готувався до роботи, вивчав карти, читав про подорожі мандрівників того часу. Автор навіть сам подорожував Середземним морем, відвідав Алжир (країниа на півночі Африки), щоб на власні очі побачити природу, населення й культуру.
Роман було опубліковано у видавництві Етцеля (1878 p.).
Россия при Николае не была бедной или слабой страной, однако действие комедии «Ревизор» происходит в то время. Даже при поверхностном чтении произведение поражает современностью своего звучания. Кажется, что это нынешние чиновники переоделись в старинные костюмы, выучились говорить на неплохом русском языке и отправились на сцену, чтобы разыграть знакомые эпизоды. Нужно заметить, что персонажи «Ревизора» выглядят вполне современно и в тогдашнее время, и на сегодняшний день. Наверное, такова судьба земли русской – плодить чиновников, не к труду. Деятельность российского государства можно охарактеризовать несколькими признаками: произвол, беззаконие, взяточничество, расхищение казны. Вышесказанное означает, что в уездном городе творится полный беспредел. Мэр города является «крестным отцом» местной мафии. Больницы находятся в плачевном состоянии, больных лечат кое-как. «Человек простой: если умрет, он и так умрет; если выздоровеет, то и так выздоровеет», - рассуждение одного из лекарей. Все без исключения чиновники берут взятки. Также они ещё и суеверны, развратны, пошлы, склонны к сплетням и лживы. Город, в котором происходит действие комедии, вымышлен, однако выглядит он необыкновенно типично. Десятки таких городишек были разбросаны по всей России. «Да от сюда хоть три года скачи, не до какого государства не доедешь». Место действия комедии выглядит как маленькое государство. Появление Хлестакова заставляет городское чиновничество позаботиться о внешней благопристойности. Производится уборка улицы, по которой поедет «ревизор», со стены присутствия в суде снимают кнут для собак и тому подобное. Ни о каких реальных улучшениях речь и не заходит. Сам Гоголь отмечал, что Хлестаков является самым трудным персонажем в комедии. В рекомендациях для актера, исполнявшего эту роль, автор достаточно глубоко раскрывает характер главного героя. Хлестаков совершил все свои «подвиги» в уездном городе совершенно непреднамеренно. Он блестяще сыграл роль ревизора перед уездными чиновниками. Только к середине четвертого действия он начинает понимать, что его принимают за «государственного человека». Поведение Хлестакова поражает всех чиновников уездного города. Им кажется, что «ревизор» очень хитёр и изворотлив, с ним нужно держать ухо востро. Самое интересное, что никому и в голову не приходит, что он просто отчаянный враль. В каждой из сложившихся ситуаций «ревизор» ведёт себя как гениальный актёр. Хлестакова не следует расценивать как злого или жестокого человека. Сам по себе он совершенно безвреден, и окружающие могут сделать из него кого угодно: хоть «инкогнито из Петербурга, да еще и с секретным предписанием», хоть ничтожного столичного чиновника. Своеобразие характера этого героя состоит в том, что он сосредоточен на настоящей минуте. Он с легкостью меняет свои обличия. Уездное чиновничество готовится к неминуемой расплате, надеясь, тем не менее, выкрутиться и из этой ситуации. К счастью чиновников, ревизор из Петербурга оказался душа – человек: и от взятки не отказался, и за дружеский стол садится с удовольствием. Нет пределов радости чиновников: теперь-то он наш, теперь мы сможем жить и трудиться. Но иронии судьбы нет предела: только что почтмейстер принес ужасную весть о подлоге. Теперь уже настоящий ревизор появляется в городе. Кто знает, что будет дальше? А может быть, это тот же Хлестаков решил вновь остановиться в доме городничего и пополнить свой карман. Я считаю, что русский человек хоть на минуту, но делается Хлестаковым, независимо от своего возраста и образования.
“П’ятнадцятирічний капітан” аналіз твору (паспорт)
Автор – Жюль Верн
Рік написання – 1878
Жанр – пригодницький роман. (Це твір, сюжет якого насичений незвичайними подіями й характеризується їхнім несподіваним поворотом, великою динамікою розгортання. Для пригодницького роману характерні мотиви викрадення й переслідування, атмосфера таємничості й загадковості, ситуації припущення й розгадування).
Тема — розповідь про незвичайні пригоди п’ятнадцятирічного Діка Сенда та його друзів на морі й на суші.
Ідея — прославлення сили людського характеру, розуму й допитливості, вірності дружбі й здатності до самопожертви.
Головні герої:
Головні персонажі: Капітан Халл і 5 матросів; Дік Сенд – матрос-новачок; кок Негору (работорговець).
Пасажири: місіс Велдон – «хоробра жінка», її син Джек, кузен Бенедикт – «добре серце», ентомолог.
Врятовані з судна «Вальдек»: Том, Бет, Остін, Актеон, Геркулес, собака Дінго.
Работорговці: Гарріс, Муані-Лунга, Альвіш
Проблематика “П’ятнадцятирічний капітан”:
“П’ятнадцятирічний капітан” сюжет
Події книги відбуваються в морі. Китобойная бригантина «Пілігрим» під час полювання виявляє потопаючий корабель. Екіпажу вдається врятувати п’ятьох афроамериканців і собаку по кличці Дінго. Через кілька днів капітан «Пілігрима» разом зі своїми матросами відправляється на полювання на човні у відкрите море. Але вижити в жорстокій сутичці їм не вдається. Після загибелі екіпажа «Пілігрима» Дік Сенд став капітаном шхуни і взяв на себе відповідальність за життя місіс Уелдон, її сина і п’ятьох негрів, врятованих командою.
“П’ятнадцятирічний капітан” план твору
1. Нова Зеландія. «Пілігрим» – китобійна шхуна: капітан Халл і 5 матросів, Дік Сенд – матрос- новачок, кок Негору; пасажири: місіс Велдон , її син Джек, кузен Бенедикт .
2. Врятовані з судна «Вальдек»: Том, Бет, Остін, Актеон, Геркулес, собака Дінго
3. Полювання на смугача. Загибель Капітана Халл та матросів
4. Дік Сенд – п’ятнадцятирічний капітан
5. Зміна курсу – підступність Негору
6. На суші. Зустріч з Гаррісом. Дорога джунглями. Страшні здогади. Африка, Ангола.
7. В полоні у тубільців, підступні наміри Негору та Гарріса. Втеча Геркулеса.
8. Невільничий ринок в Каз онде. Продаж Тома, Бета, Остніна, Актеона.
9. Работорговці Муані-Лунга та Альвіш
10.Розправа Діка Сенда з Гаррісом
11.Порятунок Діка Сенда, місіс Велдон її сина та кузена за до Геркулеса
12.Розкриття таємниці літер «С.В.» – Семюель Вернон (його вбив через гроші Негору)
13.Напад Дінго на Негору, Смерть негідника
14.Порятунок від людоїдів
15.Зустріч з португальськими купцями
16.Америка. Повернення в Сан-Франціско
17.Звільнення та повернення Тома, Бета, Остіна, Актеона
Історія написання “П’ятнадцятирічний капітан”
Жюль Верн почав роботу над романом, коли його синові Мітелю було майже стільки ж років, як і — Діку Сенду. Письменник детально готувався до роботи, вивчав карти, читав про подорожі мандрівників того часу. Автор навіть сам подорожував Середземним морем, відвідав Алжир (країниа на півночі Африки), щоб на власні очі побачити природу, населення й культуру.
Роман було опубліковано у видавництві Етцеля (1878 p.).