План текста Никита Платонов

Пятилетний Никита — хозяин в доме. Он живёт с мамой, а отца даже не помнит, тот воюет на фронте. Оставшись один дома, мальчик фантазирует, наделяя всё вокруг человеческими чертами: в бане он видит образ бабушки, солнце ему кажется дедом, а в бочке, что стоит в сарае, по представлениям Никиты, живёт маленький бородатый человечек. Испугавшись своих собственных фантазий, Никита бежит на работу к матери, но засыпает по дороге.

Вернувшись вечером, мальчик видит у себя дома неизвестного мужчину — это его отец вернулся с войны. Утром отец начинает заниматься хозяйственными делами. Никите он даёт выпрямлять гвозди. В первом же гвозде мальчик видит образ человечка, но, в отличии от вчерашних страхов, этот человечек добрый. На вопрос сына отец отвечает так:— Тех ты выдумал, Никита, их нету, они непрочные, оттого они и злые. А этого гвоздя-человечка ты сам трудом сработал, он и добрый! Буду рада если

Аліса — семирічна дівчинка, якій наснилися пригоди в підземній Країні чудес і Задзеркаллі, де вона зустрілася з різноманітними казковими і фантастичними персонажами, що живуть по своїй особливій логіці і весь час спантеличують розумну юну вікторіанку. Будучи втіленням всіх дитячих вікторіанських чеснот: чемності, привітності, скромності, стриманості, серйозності, відчуття власної гідності, Аліса одночасно зберігає в собі ту безпосередність і душевну відвертість. Світ нонсенсу, куди потрапляє Аліса, часто дратує її, дивні персонажі, з якими вона зустрічається, як правило, прискіпливі, дратівливі і образливі, проте їй вистачає здорового глузду, щоб примиритися з ситуацією, зуміти перевести розмову на іншу тему, дивуючись дивацтву світу, що відкривається перед нею, одночасно приймати його таким, як він є. Адже незважаючи на всю його дивність і уявну нез’ясовність, у світі Чудес і Задзеркалля царює своя бездоганна логіка.