Певне, сила Івана Франка, що ввібрали в себе його поезії, не згасне ніколи. Бо не згасала сила незабутнього поета протягом його життя, ніщо не могло примусити його скласти зброю, жодного разу він не зазнав і хвилини безнадійного чекання на час, «коли той скрут страшний на тілі велетня порветься» (як писав він у вірші «Не люди наші вороги»).
Громадянська поезія митця — це застигла стихія, буря, вир життя того часу, коли жив і творив геніальний поет, що ввійшов у вітчизняну літературу в образі Вічного революціонера. Читаючи збірки «З вершин і низин», «Мій Ізмарагд», «З днів журби», ми відчуваємо, як поступово ця хвиля оживає, підхоплює нас і заносить у саме вогнище подій XIX століття.
Мальчик стоял перед нравственным выбором,когда нарушал повеление отца,в нём боролись две противоположенные стороны-любовь и уважение к отцу и неоюходимость в дружбе,привязанность к двум нищим ребятишкам
) Доброта 2)Честность 3)Любовь к родителям 3) Преданность 4)Дружба Писатель награждает героиню любовью за ее прекрасную душу, доброе иверное сердце. Но и Грей счастлив этой встречей. Любовь такой необыкновенной девушки, как Ассоль, - редкая удача. Как будто две струны зазвучали вместе... Скоро наступит то утро, когда корабль подойдет к берегу, и Ассоль закричит: «Я здесь! Вот я!» - и бросится бежать прямо по воде.
Певне, сила Івана Франка, що ввібрали в себе його поезії, не згасне ніколи. Бо не згасала сила незабутнього поета протягом його життя, ніщо не могло примусити його скласти зброю, жодного разу він не зазнав і хвилини безнадійного чекання на час, «коли той скрут страшний на тілі велетня порветься» (як писав він у вірші «Не люди наші вороги»).
Громадянська поезія митця — це застигла стихія, буря, вир життя того часу, коли жив і творив геніальний поет, що ввійшов у вітчизняну літературу в образі Вічного революціонера. Читаючи збірки «З вершин і низин», «Мій Ізмарагд», «З днів журби», ми відчуваємо, як поступово ця хвиля оживає, підхоплює нас і заносить у саме вогнище подій XIX століття.
) Доброта
2)Честность
3)Любовь к родителям
3) Преданность
4)Дружба
Писатель награждает героиню любовью за ее прекрасную душу, доброе иверное сердце. Но и Грей счастлив этой встречей. Любовь такой необыкновенной девушки, как Ассоль, - редкая удача. Как будто две струны зазвучали вместе... Скоро наступит то утро, когда корабль подойдет к берегу, и Ассоль закричит: «Я здесь! Вот я!» - и бросится бежать прямо по воде.