він — відважний, безстрашний воїн. у перших розділах роману, коли сам герой іще не з’являється перед нами, ми чуємо розмову в замку седрика сакса про звитяжні подвиги айвенго, про його лицарську доблесть. потім ми захоплено спостерігаємо за відвагою, бойовою вправністю й навіть чемністю та галантністю лицаря, позбавленого спадщини, на турнірі. він не скористався випадковою перевагою під час однією з сутичок, намагаючись перемагати лише гідно. нарешті, одночасно з батьком і коханою айвенго, ми дізнаємося ім’я переможця турніру. повернувшись після хрестового походу, він вірно служить королю річарду, який у цей час повернувся до ії, захищає честь короля і його хоробрих воїнів. айвенго попереджає про небезпеку ісаака, з яким хотів розправитися храмовник. він усім серцем покохав вихованку седріка — леді ровену. його почуття не остудило навіть те, що його батько, маючи намір одружити ровену з ательстаном коїгтисбурзьким, позбавив айвенго спадщини й вигнав із дому. перемігши на турнірі під ашбою, лицар позбавлений спадку обирає королевою турніру леді ровену. зрештою сила кохання перемагає: старий седрік дарував синові прощення, і згодом айвенго з коханою ровеною одружуються
тихон иванович кабанов - сын богатой купчихи кабанихи. у тихона есть сестра варвара кабанова. тихон женат на молодой женщине, главной героине пьесы - катерине кабановой. возраст тихона кабанова не уточняется автором, но, судя по всему, это уже не молодой мужчина. тихон кабанов - бесхарактерный мужчина, настоящий "маменькин сынок". тихон не смеет ступить и шагу без согласия матери. при этом он глубоко несчастлив и живет в доме матери, как в тюрьме. когда погибает катерина, тихон винит во всем свою злую мать, не признавая за собой вину.
тихон кабанов - сын купчихи кабанихи, "маменькин сынок", который во всем слушается мать: " как же я могу, маменька, вас " ", кажется, маменька, из вашей воли ни на " тихон, как и остальные члены семьи, терпит обиды от своей вздорной матери: " когда же я, маменька, не переносил от " (переносит обиды) тихон - дурак, глупый человек. он сам признается, что у него нет своего ума, поэтому он во всем слушается матери: " у нее муж и дурак, да свекровь-то больно " (кудряш о тихоне) " бы уж вам, сударь, своим умом " ", говорят, своего-то ума. и, значит, живи век " тихон - мягкий, плаксивый мужчина: " ты уж испугался, " " ты сиротой-то прикидываешься! что ты нюни-то распустил? ну, какой ты муж? посмотри ты на себя! станет ли тебя жена бояться после "
ответ:
мій улюблений герой твору є вілфред айвенго.
він — відважний, безстрашний воїн. у перших розділах роману, коли сам герой іще не з’являється перед нами, ми чуємо розмову в замку седрика сакса про звитяжні подвиги айвенго, про його лицарську доблесть. потім ми захоплено спостерігаємо за відвагою, бойовою вправністю й навіть чемністю та галантністю лицаря, позбавленого спадщини, на турнірі. він не скористався випадковою перевагою під час однією з сутичок, намагаючись перемагати лише гідно. нарешті, одночасно з батьком і коханою айвенго, ми дізнаємося ім’я переможця турніру. повернувшись після хрестового походу, він вірно служить королю річарду, який у цей час повернувся до ії, захищає честь короля і його хоробрих воїнів. айвенго попереджає про небезпеку ісаака, з яким хотів розправитися храмовник. він усім серцем покохав вихованку седріка — леді ровену. його почуття не остудило навіть те, що його батько, маючи намір одружити ровену з ательстаном коїгтисбурзьким, позбавив айвенго спадщини й вигнав із дому. перемігши на турнірі під ашбою, лицар позбавлений спадку обирає королевою турніру леді ровену. зрештою сила кохання перемагає: старий седрік дарував синові прощення, і згодом айвенго з коханою ровеною одружуються
объяснение:
ответ:
тихон иванович кабанов - сын богатой купчихи кабанихи. у тихона есть сестра варвара кабанова. тихон женат на молодой женщине, главной героине пьесы - катерине кабановой. возраст тихона кабанова не уточняется автором, но, судя по всему, это уже не молодой мужчина. тихон кабанов - бесхарактерный мужчина, настоящий "маменькин сынок". тихон не смеет ступить и шагу без согласия матери. при этом он глубоко несчастлив и живет в доме матери, как в тюрьме. когда погибает катерина, тихон винит во всем свою злую мать, не признавая за собой вину.
тихон кабанов - сын купчихи кабанихи, "маменькин сынок", который во всем слушается мать: " как же я могу, маменька, вас " ", кажется, маменька, из вашей воли ни на " тихон, как и остальные члены семьи, терпит обиды от своей вздорной матери: " когда же я, маменька, не переносил от " (переносит обиды) тихон - дурак, глупый человек. он сам признается, что у него нет своего ума, поэтому он во всем слушается матери: " у нее муж и дурак, да свекровь-то больно " (кудряш о тихоне) " бы уж вам, сударь, своим умом " ", говорят, своего-то ума. и, значит, живи век " тихон - мягкий, плаксивый мужчина: " ты уж испугался, " " ты сиротой-то прикидываешься! что ты нюни-то распустил? ну, какой ты муж? посмотри ты на себя! станет ли тебя жена бояться после "
объяснение: