2. а) Нищая, темная, забитая Россия (описание жизни народа в песнях, названиях деревень, губерний, в пейзаже).
б) Народное понятие счастья: - счастье в понимании Матрены Тимофеевны и крестьян; - Яким Нагой. Стихийность в понимании причин зла и виновности в нем «дольщиков народного добра»; - сознательное служение Ермила Гирина интересам крестьян; - Савелий - богатырь Святорусский, как новая ступень пробуждающегося сознания, как отражение мощи крестьянской рати, поднимающейся на борьбу.
b) Две возможные дороги к счастью:
- дорога, по которой, «громадная, к соблазну жадная идет толпа»; сатирическое отношение Некрасова к таким людям; - другая - тесная, дорога «честная» - это путь славного заступника, борца за народное счастье.
3. «Рать подымается - неисчислимая, сила в ней скажется несокрушимая» или «Кто жизнь свою всецело отдает на борьбу за брата - человека, только тот себя переживет».
Я довго читав роман Вальтера Скотта "Айвенго" і з жалем перегорнув останню сторінку. Ще вчора я гав за поведінкою героїв, переживав про те, чи зуміють до Річарду воїни Локслі. Я відчував себе жителем середньовічного міста і тільки відриваючись від книги, розумів, що на дворі 21 століття. І ось все прочитано. А герої ніби залишилися знайомими, майже рідними. Хто ж запам'ятався більше ?Айвенго. Чому він ? Познайомився я з ним в дивній обстановці. Він є до себе додому в незвичному одязі. Його ніхто не вважає своїм: ні рідний батько, ні кохана. Він-паломник. Але Вілфред вже в рідному гніздечку, за яким нудьгував. Він дивиться в очі людині, яка народила його , не прощає дитину, боїться підійти до коханої...Айвенго-воїн без страху і докору. Ще не бачачи його, ми прислухається до бесіди про нього в замку Седріка Сакса . Ми дізнаємося про те, як він воював,, захоплюємося його витонченістю і відвагою. Він не користується своєю перевагою під час турнірів, скромний і величний.Найпривабливіше його якість-вірність і чесність. Він воює на боці короля Річарда і служить Йому до кінця, не кидаючи навіть у складній ситуації. Він любить жінку, через яку його позбавляють спадщини., але не стає негідником і зрадником.Айвенго ризикує собою заради Ребекки, яка у важку хвилину опинилася поруч і лікувала його. Він міг би дивитися на всіх зверхньо, але наділений співчуттям і вміє дякувати. Ось чому він летить на бій, захищає Ребекку.Роман прочитаний, а я знову і знову беру його в руки, щоб зустрітися з яскравими, незвичайними людьми. А лицар Айвенго, так вважаю, назавжди залишиться моїм улюбленим персонажем. Він вчить благородству, вірному служінню жінці і зразком мужності.
ответ:счастья в поэме «Кому на Руси жить хорошо»:
H.A. Некрасов - певец народа.
1 «Народ освобожден, но счастлив ли народ?»
2. а) Нищая, темная, забитая Россия (описание жизни народа в песнях, названиях деревень, губерний, в пейзаже).
б) Народное понятие счастья: - счастье в понимании Матрены Тимофеевны и крестьян; - Яким Нагой. Стихийность в понимании причин зла и виновности в нем «дольщиков народного добра»; - сознательное служение Ермила Гирина интересам крестьян; - Савелий - богатырь Святорусский, как новая ступень пробуждающегося сознания, как отражение мощи крестьянской рати, поднимающейся на борьбу.
b) Две возможные дороги к счастью:
- дорога, по которой, «громадная, к соблазну жадная идет толпа»; сатирическое отношение Некрасова к таким людям; - другая - тесная, дорога «честная» - это путь славного заступника, борца за народное счастье.
3. «Рать подымается - неисчислимая, сила в ней скажется несокрушимая» или «Кто жизнь свою всецело отдает на борьбу за брата - человека, только тот себя переживет».
Объяснение: ничего не знаю
Я довго читав роман Вальтера Скотта "Айвенго" і з жалем перегорнув останню сторінку. Ще вчора я гав за поведінкою героїв, переживав про те, чи зуміють до Річарду воїни Локслі. Я відчував себе жителем середньовічного міста і тільки відриваючись від книги, розумів, що на дворі 21 століття. І ось все прочитано. А герої ніби залишилися знайомими, майже рідними. Хто ж запам'ятався більше ?Айвенго. Чому він ? Познайомився я з ним в дивній обстановці. Він є до себе додому в незвичному одязі. Його ніхто не вважає своїм: ні рідний батько, ні кохана. Він-паломник. Але Вілфред вже в рідному гніздечку, за яким нудьгував. Він дивиться в очі людині, яка народила його , не прощає дитину, боїться підійти до коханої...Айвенго-воїн без страху і докору. Ще не бачачи його, ми прислухається до бесіди про нього в замку Седріка Сакса . Ми дізнаємося про те, як він воював,, захоплюємося його витонченістю і відвагою. Він не користується своєю перевагою під час турнірів, скромний і величний.Найпривабливіше його якість-вірність і чесність. Він воює на боці короля Річарда і служить Йому до кінця, не кидаючи навіть у складній ситуації. Він любить жінку, через яку його позбавляють спадщини., але не стає негідником і зрадником.Айвенго ризикує собою заради Ребекки, яка у важку хвилину опинилася поруч і лікувала його. Він міг би дивитися на всіх зверхньо, але наділений співчуттям і вміє дякувати. Ось чому він летить на бій, захищає Ребекку.Роман прочитаний, а я знову і знову беру його в руки, щоб зустрітися з яскравими, незвичайними людьми. А лицар Айвенго, так вважаю, назавжди залишиться моїм улюбленим персонажем. Він вчить благородству, вірному служінню жінці і зразком мужності.
Объяснение-зроби будь ласка мою відповідь кращим