Проблема індивідуальності. Е. Андієвська порушує у творі питання про те, якою є доля унікуму в суспільстві, яке не готове до його сприйняття, і хто винен у тому, що інакшість приречена на вигнання й загибель. За законом природи, риби мусять мовчати, проте сталося так, що «серед табунів мовчазної риби… народилася балакуща риба». Та, за звичаєм, сіра маса такого іншого має за божевільного, не визнаючи його унікальності чи геніальності. «Говорющих риб», як правило, жахаються і соромляться; ви нятковість заважає і дратує посередностей: «балакуща риба, говорячи без упину, заважає рибам зосередитися, а це порушує гідність риб’ячу».
Проблема дружби. Незвичайна риба, яка до цього часу розмовляла з тими, хто того зовсім не хотів, і дивакуватий чоловік, який мовчить із тими, з ким треба говорити, подружилися. Вигнана з води рибина допомагає людині ловити своїх; рибалка не має порозуміння ні з жінкою, ні з колегами по ремеслу і знаходить спільну мову лише з рибою. Вона тепер для нього важливіша за родину. Проте чоловік усе-таки не уважний до свого друга: зумівши почути голос риби, він не помітив, що риба не така, як люди, і потребує особливого представлення. Так само рибина не здатна була усвідомити, що в людських очах вона може видатися звичайним уловом. Рибалка і риба, будучи різними, так і не змогли до кінця зрозуміти ані одне одного, ані того, що риби і люди – не одне й те саме. Врешті, незвичайна дружба закінчується для риби смертю, а для її товариша – божевіллям. Один вигнанець помирає, другий – народжується. Тепер він шукає риб’ячого товариства, але ж чоловік – не риба. Проблема взаєморозуміння в сім’ї. Шакал слушно зауважує: «…він [чоловік] ніколи не гуто рив із нею так, як із рибою. Зрештою, не виключено, що жінка його просто ніколи не слухала». З одного боку, можна осуджувати дружину, яка є настільки приземленою, що не здатна помітити нічого, окрім хатніх клопотів, і весь час дорікає чоловікові за його недолугість. А з іншого – хто ще, як не чоловік, винен у тому, що його жінці ніколи і вгору глянути, не те що думати про високе.
Проблема сили слова. Чи не виступає «говорюща» риба поетом, коли розмірковує над тим, «яка розкіш вимовити слово, а тоді дивитися, як воно кольоровими бульбашками рухається крізь воду», і чи не є це слово першим серед риб? Пророк часто буває не визнаним за життя. Водночас мудрість завжди цурається марного базікання. Зрештою, на бульбашки можна дивитися по-різному: як на кольорові (естетичний аспект) і як на порожні (марнославство). Проблема вимушеної еміграції. Молода й недосвідчена рибина не здатна збагнути, чим загрожує їй спроба порушувати традиції, не могла усвідомити того, чого побоювалися старі та мудрі мешканці водойми. Так чи інакше вона стає ворогом, доля якого тепер одна – еміграція. По суті рибу, яка, як відомо, без води не жилець, за лишають напризволяще, примусово виселяючи з водойми; тож вона змушена пристосовуватися до нових умов і пізнавати світ по-новому
Сюжет рассказа заключается в истории любви этих героев на фоне окружающих их людей. Собственно это рассказ в рассказе - Алехин рассказывает друзьям о любви, показывая ее безнадежность и грусть. Любовь была недолгой, так как мужа Анна Алексеевны перевели по службе в западную губернию. Алехин и его возлюбленная не стали бороться за любовь, не стали рушить это мимолетное чувство. герой понял, что любовь прекрасна лишь при прощании с Анной Алексеевной, признавшись ей в любви.
Может здесь что-то полезное:
Характеристики героев рассказа “О любви”. Предлагаем разделить класс по группам или дать задания по вариантам. Ученикам предлагается рассказать о судьбе и характере Алехина и Анны Алексеевны Луганович. Ученикам предлагается основа для ответов: биографические сведения, история знакомства и описание отношений, реплики героев, внутренний анализ Алехина. При этом важно обратить внимание на подтекст, ключевые цитаты, развитие отношений героев. (Стадия осмысления материала) . Учитель на данном этапе урока выступает как консультант, собеседник.
4. Определение результатов работы, составление кластера. Ученики сообщают о своих находках. В это время учителем, ассистентами заполняется таблица, которая в графической, тезисной или схематичной форме отразить самые важные мысли.
Подведем итоги первого этапа рассуждений: персонажи были готовы к тому, чтобы полюбить друг друга, они похожи в своем одиночестве и неудовлетворенности жизнью. Автор романтизирует отношения героев, рисует их с теплым чувством, приглашает читателя к сопереживанию Алехину, Анне Алексеевне. Культура XIX – начала XX века определяла трепетное отношение к любви, уважительное отношение к женщине, воспитывала высокие нравственные ценности в подрастающем поколении. Обратите внимание на репродукции русских художников. Перед вами женские портреты, сколько в них обаяния, нежности, тепла! Скажите, какой портрет, по вашему мнению, мог бы стать иллюстрацией к рассказу А. П. Чехова.
6. Перед учащимися ставится проблемный вопрос: почему герои не говорили друг другу о своей любви? Почему не боролись за свое счастье? ответы на эти вопросы могут привести к дискуссии: с одной стороны – страх перед новыми отношениями, перед решительным разрывом со старой средой – это новая форма футляра в человеческой жизни; с другой стороны – герои осознавали свою ответственность перед семьей, детьми, домом, которые мыслились в российском обществе как высшие ценности. Учитель должен поддержать желание учеников найти ответ в тексте рассказа Чехова, в собственном опыте, в своей душе. (Стадия рефлексии)
7. Подведение итогов. Ученикам предлагается вернуться к эпиграфу урока и ответить на вопрос: как вы понимаете авторское отношение к поставленным перед читателями вопросам? Нужно обратить внимание учеников на то, что Антон Павлович в своем творчестве не дает ответов, не диктует правила поведения, он воспитывает в читателе рассуждать, мыслить, сочувствовать людям.
Проблема індивідуальності. Е. Андієвська порушує у творі питання про те, якою є доля унікуму в суспільстві, яке не готове до його сприйняття, і хто винен у тому, що інакшість приречена на вигнання й загибель. За законом природи, риби мусять мовчати, проте сталося так, що «серед табунів мовчазної риби… народилася балакуща риба». Та, за звичаєм, сіра маса такого іншого має за божевільного, не визнаючи його унікальності чи геніальності. «Говорющих риб», як правило, жахаються і соромляться; ви нятковість заважає і дратує посередностей: «балакуща риба, говорячи без упину, заважає рибам зосередитися, а це порушує гідність риб’ячу».
Проблема дружби. Незвичайна риба, яка до цього часу розмовляла з тими, хто того зовсім не хотів, і дивакуватий чоловік, який мовчить із тими, з ким треба говорити, подружилися. Вигнана з води рибина допомагає людині ловити своїх; рибалка не має порозуміння ні з жінкою, ні з колегами по ремеслу і знаходить спільну мову лише з рибою. Вона тепер для нього важливіша за родину. Проте чоловік усе-таки не уважний до свого друга: зумівши почути голос риби, він не помітив, що риба не така, як люди, і потребує особливого представлення. Так само рибина не здатна була усвідомити, що в людських очах вона може видатися звичайним уловом. Рибалка і риба, будучи різними, так і не змогли до кінця зрозуміти ані одне одного, ані того, що риби і люди – не одне й те саме. Врешті, незвичайна дружба закінчується для риби смертю, а для її товариша – божевіллям. Один вигнанець помирає, другий – народжується. Тепер він шукає риб’ячого товариства, але ж чоловік – не риба. Проблема взаєморозуміння в сім’ї. Шакал слушно зауважує: «…він [чоловік] ніколи не гуто рив із нею так, як із рибою. Зрештою, не виключено, що жінка його просто ніколи не слухала». З одного боку, можна осуджувати дружину, яка є настільки приземленою, що не здатна помітити нічого, окрім хатніх клопотів, і весь час дорікає чоловікові за його недолугість. А з іншого – хто ще, як не чоловік, винен у тому, що його жінці ніколи і вгору глянути, не те що думати про високе.
Проблема сили слова. Чи не виступає «говорюща» риба поетом, коли розмірковує над тим, «яка розкіш вимовити слово, а тоді дивитися, як воно кольоровими бульбашками рухається крізь воду», і чи не є це слово першим серед риб? Пророк часто буває не визнаним за життя. Водночас мудрість завжди цурається марного базікання. Зрештою, на бульбашки можна дивитися по-різному: як на кольорові (естетичний аспект) і як на порожні (марнославство). Проблема вимушеної еміграції. Молода й недосвідчена рибина не здатна збагнути, чим загрожує їй спроба порушувати традиції, не могла усвідомити того, чого побоювалися старі та мудрі мешканці водойми. Так чи інакше вона стає ворогом, доля якого тепер одна – еміграція. По суті рибу, яка, як відомо, без води не жилець, за лишають напризволяще, примусово виселяючи з водойми; тож вона змушена пристосовуватися до нових умов і пізнавати світ по-новому
Сюжет рассказа заключается в истории любви этих героев на фоне окружающих их людей. Собственно это рассказ в рассказе - Алехин рассказывает друзьям о любви, показывая ее безнадежность и грусть. Любовь была недолгой, так как мужа Анна Алексеевны перевели по службе в западную губернию. Алехин и его возлюбленная не стали бороться за любовь, не стали рушить это мимолетное чувство. герой понял, что любовь прекрасна лишь при прощании с Анной Алексеевной, признавшись ей в любви.
Может здесь что-то полезное:
Характеристики героев рассказа “О любви”. Предлагаем разделить класс по группам или дать задания по вариантам. Ученикам предлагается рассказать о судьбе и характере Алехина и Анны Алексеевны Луганович. Ученикам предлагается основа для ответов: биографические сведения, история знакомства и описание отношений, реплики героев, внутренний анализ Алехина. При этом важно обратить внимание на подтекст, ключевые цитаты, развитие отношений героев. (Стадия осмысления материала) . Учитель на данном этапе урока выступает как консультант, собеседник.
4. Определение результатов работы, составление кластера. Ученики сообщают о своих находках. В это время учителем, ассистентами заполняется таблица, которая в графической, тезисной или схематичной форме отразить самые важные мысли.
Подведем итоги первого этапа рассуждений: персонажи были готовы к тому, чтобы полюбить друг друга, они похожи в своем одиночестве и неудовлетворенности жизнью. Автор романтизирует отношения героев, рисует их с теплым чувством, приглашает читателя к сопереживанию Алехину, Анне Алексеевне. Культура XIX – начала XX века определяла трепетное отношение к любви, уважительное отношение к женщине, воспитывала высокие нравственные ценности в подрастающем поколении. Обратите внимание на репродукции русских художников. Перед вами женские портреты, сколько в них обаяния, нежности, тепла! Скажите, какой портрет, по вашему мнению, мог бы стать иллюстрацией к рассказу А. П. Чехова.
6. Перед учащимися ставится проблемный вопрос: почему герои не говорили друг другу о своей любви? Почему не боролись за свое счастье? ответы на эти вопросы могут привести к дискуссии: с одной стороны – страх перед новыми отношениями, перед решительным разрывом со старой средой – это новая форма футляра в человеческой жизни; с другой стороны – герои осознавали свою ответственность перед семьей, детьми, домом, которые мыслились в российском обществе как высшие ценности. Учитель должен поддержать желание учеников найти ответ в тексте рассказа Чехова, в собственном опыте, в своей душе. (Стадия рефлексии)
7. Подведение итогов. Ученикам предлагается вернуться к эпиграфу урока и ответить на вопрос: как вы понимаете авторское отношение к поставленным перед читателями вопросам? Нужно обратить внимание учеников на то, что Антон Павлович в своем творчестве не дает ответов, не диктует правила поведения, он воспитывает в читателе рассуждать, мыслить, сочувствовать людям.