главный герой рассказа -- тот, кто дал ему название, старый повар.
конец xviii века, в сторожке старого сада доживает свои дни бывший графский повар, ослепший от долгой работы у печей. с ним живет молодая дочь мария. и третий герой поначалу никому не знаком: его позвала мария, чтобы отец исповедовался, умирая. это молодой мужчина, который, не будучи священником, отпускает повару грех, который и грехом нельзя назвать: тот совершил проступок ради того, чтоб спасти жену.
а затем незнакомец исполняет последнее желание старика: он играет на клавесине, и старик вновь видит перед собой жену -- как в первый раз, молодой. мария видит распускающиеся все они во власти музыки.
а незнакомец оказывается моцартом.
настоящее искусство может стать выше смерти -- вот главная мысль рассказа.
старый повар умер счастливым, хоть и был слеп. и ему настоящий волшебник, гениальный музыкант. музыка заставила и умирающего, и его дочь забыть о смерти.
та, що біжить по хвилях» - роман олександра гріна 1928 року, одне з останніх великих творів письменника. написаний в романтичному жанрі - це роман про нездійснених; сучасні критики віднесли б книгу до жанру фентезі
дія роману, як і багатьох інших книг олександра гріна, відбувається у вигаданій країні, якої критики дали ім'я грінландія (сам грін так цю країну не називав, і взагалі в явному вигляді не описував)
у порту томас гарвей здалеку бачить прекрасну дівчину, він дізнається, що її звуть біче сеніель, і марить про зустріч. в той же день, граючи в карти, він чує шепіт «та, що біжить по хвилях», але не надає цьому значення. пізніше він сідає на судно, яке носить назву «та, що біжить по хвилях», і відправляється в плавання. томас дізнається, що корабель раніше належав батькові бічі, але той продав його. в дорозі у нього відбувається бійка з капітаном гёзом, і той в злобі висаджує його в шлюпці у відкрите море. в останню секунду в човен зісковзнула жінка, закутана з голови до ніг. вона сказала, що її звуть фрези і що йому потрібно плисти на південь, де його підбере судно. звелівши нікому про себе не розповідати, вона спустилася на воду і втекла по хвилях.
томаса і справді підібрало судно. там він познайомився з дівчиною, яку звали де зи. у місті, куди вони прибули, томас побачив мармурову статую, на постаменті якої був напис «та, що біжить по хвилях». виявляється, місто було засноване людиною, якого фре зи врятувала, вказавши кораблю вірний курс. у цьому ж місті він дізнається про вбивство капітана ге за і зустрічається з бі че, яка хоче викупити корабель батька, але, дізнавшись, що на ньому перевозили опій, відмовляється від угоди. томас розповідає бі че про фр ези, але вона не вірить йому. через кілька років він зустрічає де зи і одружується на ній, а також отримує лист від бі че з побажаннями щастя. з моря вони чують голос фре зи:
объяснение:
главный герой рассказа -- тот, кто дал ему название, старый повар.
конец xviii века, в сторожке старого сада доживает свои дни бывший графский повар, ослепший от долгой работы у печей. с ним живет молодая дочь мария. и третий герой поначалу никому не знаком: его позвала мария, чтобы отец исповедовался, умирая. это молодой мужчина, который, не будучи священником, отпускает повару грех, который и грехом нельзя назвать: тот совершил проступок ради того, чтоб спасти жену.
а затем незнакомец исполняет последнее желание старика: он играет на клавесине, и старик вновь видит перед собой жену -- как в первый раз, молодой. мария видит распускающиеся все они во власти музыки.
а незнакомец оказывается моцартом.
настоящее искусство может стать выше смерти -- вот главная мысль рассказа.
старый повар умер счастливым, хоть и был слеп. и ему настоящий волшебник, гениальный музыкант. музыка заставила и умирающего, и его дочь забыть о смерти.
это красивый рассказ, хоть и немного грустный.
ответ:
та, що біжить по хвилях» - роман олександра гріна 1928 року, одне з останніх великих творів письменника. написаний в романтичному жанрі - це роман про нездійснених; сучасні критики віднесли б книгу до жанру фентезі
дія роману, як і багатьох інших книг олександра гріна, відбувається у вигаданій країні, якої критики дали ім'я грінландія (сам грін так цю країну не називав, і взагалі в явному вигляді не описував)
у порту томас гарвей здалеку бачить прекрасну дівчину, він дізнається, що її звуть біче сеніель, і марить про зустріч. в той же день, граючи в карти, він чує шепіт «та, що біжить по хвилях», але не надає цьому значення. пізніше він сідає на судно, яке носить назву «та, що біжить по хвилях», і відправляється в плавання. томас дізнається, що корабель раніше належав батькові бічі, але той продав його. в дорозі у нього відбувається бійка з капітаном гёзом, і той в злобі висаджує його в шлюпці у відкрите море. в останню секунду в човен зісковзнула жінка, закутана з голови до ніг. вона сказала, що її звуть фрези і що йому потрібно плисти на південь, де його підбере судно. звелівши нікому про себе не розповідати, вона спустилася на воду і втекла по хвилях.
томаса і справді підібрало судно. там він познайомився з дівчиною, яку звали де зи. у місті, куди вони прибули, томас побачив мармурову статую, на постаменті якої був напис «та, що біжить по хвилях». виявляється, місто було засноване людиною, якого фре зи врятувала, вказавши кораблю вірний курс. у цьому ж місті він дізнається про вбивство капітана ге за і зустрічається з бі че, яка хоче викупити корабель батька, але, дізнавшись, що на ньому перевозили опій, відмовляється від угоди. томас розповідає бі че про фр ези, але вона не вірить йому. через кілька років він зустрічає де зи і одружується на ній, а також отримує лист від бі че з побажаннями щастя. з моря вони чують голос фре зи: