відмінність билини від казки полягає в наступному: Билина є народною епічної піснею, а казка належить до малого оповідального епічного жанру. Сюжет казок – вигадка, билина завжди має історичну основу і реальний прототип героя. У казці використовується розмовний стиль оповіді, билина виповнюється речитативом. Казка – прозовий твор усної народної творчості, билина має віршований розмір. Основний прийом билини – гіпербола, повтор, стійкі формули і мовні звороти. Спільне між казкою та билиною в тому, що вони написані народом, в них є добрі герої, є злі. І у казці, і у билині можуть бути трикратні повтори та інші ознаки чарівого.
В фольклорном образе Пугачева легко обнаруживается его историческая основа. В преданиях исторически правдиво зафиксированы основное направление борьбы — против бар-помещиков, дворян-заводчиков, царских чиновников, и социальный смысл ее — за трудовой народ и его интересы. Определяющей чертой образа является тесная связь с народом. Если «вольные люди» в своей одиночной борьбе против эксплуататоров пользуются, главным образом, моральной поддержкой трудового народа, если Ермак (и даже Степан Разин) народных преданий опираются на сравнительно небольшую количественно «вольницу» , «дружину» , то Пугачев в своих действиях опирается на значительно более широкие народные массы, которые не только морально поддерживают его, но и активно действуют сами. Пугачев — предводитель восставшего народа.
відмінність билини від казки полягає в наступному: Билина є народною епічної піснею, а казка належить до малого оповідального епічного жанру. Сюжет казок – вигадка, билина завжди має історичну основу і реальний прототип героя. У казці використовується розмовний стиль оповіді, билина виповнюється речитативом. Казка – прозовий твор усної народної творчості, билина має віршований розмір. Основний прийом билини – гіпербола, повтор, стійкі формули і мовні звороти. Спільне між казкою та билиною в тому, що вони написані народом, в них є добрі герої, є злі. І у казці, і у билині можуть бути трикратні повтори та інші ознаки чарівого.
В фольклорном образе Пугачева легко обнаруживается его историческая основа. В преданиях исторически правдиво зафиксированы основное направление борьбы — против бар-помещиков, дворян-заводчиков, царских чиновников, и социальный смысл ее — за трудовой народ и его интересы. Определяющей чертой образа является тесная связь с народом. Если «вольные люди» в своей одиночной борьбе против эксплуататоров пользуются, главным образом, моральной поддержкой трудового народа, если Ермак (и даже Степан Разин) народных преданий опираются на сравнительно небольшую количественно «вольницу» , «дружину» , то Пугачев в своих действиях опирается на значительно более широкие народные массы, которые не только морально поддерживают его, но и активно действуют сами. Пугачев — предводитель восставшего народа.