почему пятое явление третьего действия считают кульминационной сценой комедии? Чем россказни Хлестакова о петербургской жизни связаны с его желанием играть роль значительного лица? Как реплики и поведение слушателей подогревают и усиливают ложь Хлестакова? Почему слушатели время Хлестакову?
Джулія — дівчина, закохана в головного героя. Їй 26 років, у неї пишне каштанове волосся і карі очі, тонка талія, перетягнута червоним поясом молодіжної Антисексуальної Ліги. Працює в Міністерстві Правди, у відділі літератури. Майстерно прикидається лютою прихильницею Партії, в той час як постійно порушує партійні закони. О’Браєн — антагоніст, високопоставлений член Внутрішньої Партії. Зображається як «високий кремезний чоловік з товстою шиєю і грубим глузливим обличчям». Однак при цьому О’Браєн не позбавлений чарівності, розумний, а зовнішність боксера-важкоатлета в поєднанні з вихованістю дає дивний контраст. Містер Чаррінґтон — продавець антикварної крамниці, в дійсності є агентом Поліції думок. Здає Вінстону і Джулії кімнату, пізніше керує їхнім арештом. Сайм — освічений колега Вінстона. Один з найбільш симпатичних йому людей. Є філологом і працює над 11-м виданням словника новомови. Парсонс — сусід і колега Вінстона. Описується як товстий, активний чоловік років 35, від якого завжди пахне потом. Вінстон і Сайм не надто його люблять. Він є ідеальним членом партії — енергійний, працездатний, не схильний до міркувань, беззаперечно вірить всьому, чого навчає партія. Є головним активістом туристичних походів і партійних акцій. Неймовірно дурАмплфорт — колега Вінстона, співробітник Міністерства Правди. Описується як високий, незграбний чоловік з вухами, покритими шерстю. За спеціалізацією — поет, вважається одним з найкращих фахівців по римі й так званим «канонічним текстам» (себто перекладам поетичних творів з класичної англійської мови на новомову). У третій частині роману опиняється в камері попереднього ув’язнення разом з Вінстоном, після чого зникає в «кімнаті 101». Мартін — слуга О’Браєна, описується як низькорослий щуплий чоловік з монголоїдним обличчям, в білому костюмі слуги. Старший Брат (або Великий Брат) — лідер партії. Зображується як чорновусий чоловік середніх років. Затвердження одноосібної влади Старшого Брата почалося в 1960 році, з цього часу почалося винищення керівників партії, які безпосередньо брали участь у революції; цей процес завершився на початку 1970-х років. Можливо, Старший Брат не існував у реальності та є вигаданою особою. Імануїл Ґолдштайн — державний вороВін був одним з вождів революції, але пізніше, за офіційною версією партії, зрадив її і втік за кордон. В Океанії вважається, що він створив таємне Братство, метою якого є боротьба з партією. Вважається номінальним автором книги «Теорія і практика олігархічного колективізму» (хоча зі слів О’Браєна, можливо книга сфабрикована ідеологами внутрішньої партії для полегшення процесу виявлення і вилову інакомислячих). Кетрін — формально дружина Вінстона, фактично розлучена з ним і фігурує тільки в спогадах головного героя. Описується як висока блондинка з благородним профілем; проте, при своїй зовнішній привабливості вона, за словами Вінстона, — «найдурніша істота», з якою будь-коли він був знайомий. Глибоко віддана партійним ідеям, відчувала величезну відразу до сексу, але щотижня вимагала від Вінстона «виконання партійного боргу» для зачаття дитини. Після серії невдалих спроб завагітніти покинула Вінстона.
Объяснение:
"Запойкин, как известно многим читателям, обладает редким талантом произносить экспромтом свадебные, юбилейные и похоронные речи. Он может говорить когда угодно: с натощак, в мертвецки пьяном виде, в горячке. Речь его течет гладко, ровно, как вода из водосточной трубы, и обильно; жалких слов в его ораторском словаре гораздо больше, чем в любом трактире тараканов. Говорит он всегда красноречиво и длинно, так что иногда, в особенности на купеческих свадьбах, чтобы остановить его, приходится прибегать к содействию полиции. "
Объяснение: