- Чому саме 1789 р. став символічним вододілом між Просвітництвом та передромантизмом у літературах Західної Європи?
Бо саме у 1789 р. Байрон винайшов своє поняття як Байронізм.
- Хто такі єнські романтики та лейкісти? Що спільного було в їхній
естетичній теорії та художній практиці?
Єнські романтики — група діячів романтичного руху, які зібралися в 1796 році в університетському місті Єна. Лейкісти - співдружності поетів-романтиків 19-го ст. У творчості єнських романтиків і лейкістів є багато спільного. Почасти це пояснюється спільністю їхніх філософських та літературних інтересів. До речі, лейкісти були обізнані з новими течіями німецької філософії.
- У чому полягає призначення мистецтва за Колрiджем («Сказання про Старого Моряка»)? Чим таке розуміння мистецтва відрізняється від просвітницького?
Колрідж писав, що хоче зробити філософську систему Шеллінга доступною для англійців, - і досягнув своєї мети. Прочитавши «Сказання про Старого Моряка», його співвітчизники були глибоко вражені. Така реакція доводила, що автору поеми таки вдалося донести «філософську революцію» як не до свідомості, то принаймні до сердець читачів. А для романтика це найважливіше.
- Які реальні результати втілення просвітницьких ідей у соціально-
історичну практику викликали розчарування молодих інтелектуалів
кінця XVIII ст. й у такий іб сприяли народженню романтизму?
Культ серця від самого початку замінив у романтизмі просвітницький культ розуму. Людину XVII-XVІІІ ст., яка спочатку мислить, а вже потім існує, замінила нова романтична людина, що всім серцем віддається буттю, поринає у пристрасть, почуття, співчуття.
- Дайте визначення романтизму як художнього напряму. Які особли-
вості мають бути притаманні творчості митця, щоб його можна було
назвати романтиком?
Романтизм (у літературі та мистецтві кінця XVIІІ - першої половини ХІХ ст.) - художній напрям, представники якого зображували людину в розмаїтті її виявів; пошук - як норму життя (хоч би яким суперечливим, незавершеним він був); ідеал - як найвищу, хоча й абстрактну, цінність, утілення якої в реальність є найбажанішим і майже неможливим.
1 )Это стихотворение Михаила Юрьевича Лермонтова очень образно, наполнено множеством символов. Поэт создаёт особенную атмосферу с различных средств художественной выразительности, одно из которых - сравнение. В представленном отрывке стихотворения "одета, как ризой, она" является сравнением. Риза представляет собой одеяние священника, которое часто бывает белого цвета, и поэт сравнивает снег, падающий на сосну, с окутывающим белым одеянием, обращает внимание читателя на белый цвет и чистоту, но, в то же время, сакральность происходящего.
Объяснение: 2)средние.
3)В центре повествования произведения такого жанра как эпос чаще всего глобальные проблемы и сюжеты, охватывающие довольно протяженные период времени и внешние по-отношению к автору, т. е. автор чаще всего показывает свой взгляд на события со стороны, объективно, изображает проблемы, влияющие не только на жизнь одного конкретного человека, но и общества в целом.
5)В центре повествования произведения такого жанра как эпос чаще всего глобальные проблемы и сюжеты, охватывающие довольно протяженные период времени и внешние по-отношению к автору, т. е. автор чаще всего показывает свой взгляд на события со стороны, объективно, изображает проблемы, влияющие не только на жизнь одного конкретного человека, но и общества в целом.
Леньку звали Иваном
Будучи на Крайнем Севере в 1941 году, Константин Симонов написал знаменитую поэму "Сын артиллериста". Её потом учили многие поколения советских школьников. Для тех, кто не учил, я её напомню.
- Чому саме 1789 р. став символічним вододілом між Просвітництвом та передромантизмом у літературах Західної Європи?
Бо саме у 1789 р. Байрон винайшов своє поняття як Байронізм.
- Хто такі єнські романтики та лейкісти? Що спільного було в їхній
естетичній теорії та художній практиці?
Єнські романтики — група діячів романтичного руху, які зібралися в 1796 році в університетському місті Єна. Лейкісти - співдружності поетів-романтиків 19-го ст. У творчості єнських романтиків і лейкістів є багато спільного. Почасти це пояснюється спільністю їхніх філософських та літературних інтересів. До речі, лейкісти були обізнані з новими течіями німецької філософії.
- У чому полягає призначення мистецтва за Колрiджем («Сказання про Старого Моряка»)? Чим таке розуміння мистецтва відрізняється від просвітницького?
Колрідж писав, що хоче зробити філософську систему Шеллінга доступною для англійців, - і досягнув своєї мети. Прочитавши «Сказання про Старого Моряка», його співвітчизники були глибоко вражені. Така реакція доводила, що автору поеми таки вдалося донести «філософську революцію» як не до свідомості, то принаймні до сердець читачів. А для романтика це найважливіше.
- Які реальні результати втілення просвітницьких ідей у соціально-
історичну практику викликали розчарування молодих інтелектуалів
кінця XVIII ст. й у такий іб сприяли народженню романтизму?
Культ серця від самого початку замінив у романтизмі просвітницький культ розуму. Людину XVII-XVІІІ ст., яка спочатку мислить, а вже потім існує, замінила нова романтична людина, що всім серцем віддається буттю, поринає у пристрасть, почуття, співчуття.
- Дайте визначення романтизму як художнього напряму. Які особли-
вості мають бути притаманні творчості митця, щоб його можна було
назвати романтиком?
Романтизм (у літературі та мистецтві кінця XVIІІ - першої половини ХІХ ст.) - художній напрям, представники якого зображували людину в розмаїтті її виявів; пошук - як норму життя (хоч би яким суперечливим, незавершеним він був); ідеал - як найвищу, хоча й абстрактну, цінність, утілення якої в реальність є найбажанішим і майже неможливим.
1 )Это стихотворение Михаила Юрьевича Лермонтова очень образно, наполнено множеством символов. Поэт создаёт особенную атмосферу с различных средств художественной выразительности, одно из которых - сравнение. В представленном отрывке стихотворения "одета, как ризой, она" является сравнением. Риза представляет собой одеяние священника, которое часто бывает белого цвета, и поэт сравнивает снег, падающий на сосну, с окутывающим белым одеянием, обращает внимание читателя на белый цвет и чистоту, но, в то же время, сакральность происходящего.
Объяснение: 2)средние.
3)В центре повествования произведения такого жанра как эпос чаще всего глобальные проблемы и сюжеты, охватывающие довольно протяженные период времени и внешние по-отношению к автору, т. е. автор чаще всего показывает свой взгляд на события со стороны, объективно, изображает проблемы, влияющие не только на жизнь одного конкретного человека, но и общества в целом.
5)В центре повествования произведения такого жанра как эпос чаще всего глобальные проблемы и сюжеты, охватывающие довольно протяженные период времени и внешние по-отношению к автору, т. е. автор чаще всего показывает свой взгляд на события со стороны, объективно, изображает проблемы, влияющие не только на жизнь одного конкретного человека, но и общества в целом.
Леньку звали Иваном
Будучи на Крайнем Севере в 1941 году, Константин Симонов написал знаменитую поэму "Сын артиллериста". Её потом учили многие поколения советских школьников. Для тех, кто не учил, я её напомню.
Был у майора Деева
Товарищ — майор Петров,
Дружили еще с гражданской,
Еще с двадцатых годов.
Вместе рубали белых
Шашками на скаку,
Вместе потом служили
В артиллерийском полку.
А у майора Петрова
Был Ленька, любимый сын,
Без матери, при казарме,
Рос мальчишка один.
И если Петров в отъезде,—
Бывало, вместо отца
Друг его оставался
Для этого сорванца.
Вызовет Деев Леньку:
— А ну, поедем гулять:
Сыну артиллериста
Пора к коню привыкать!—
С Ленькой вдвоем поедет
В рысь, а потом в карьер.
Бывало, Ленька
Взять не сможет барьер,
Свалится и захнычет.
— Понятно, еще малец!—
Деев его поднимет,
Словно второй отец.
Подсадит снова на лошадь:
— Учись, брат, барьеры брать!
Держись, мой мальчик: на свете
Два раза не умирать.
Ничто нас в жизни не может
Вышибить из седла!—
Такая уж поговорка
У майора была.
еще два-три года,
И в стороны унесло
Деева и Петрова
Военное ремесло.
Уехал Деев на Север
И даже адрес забыл.
Увидеться — это б здорово!
А писем он не любил.
Но оттого, должно быть,
Что сам уж детей не ждал,
О Леньке с какой-то грустью
Часто он вспоминал.
Десять лет пролетело.
Кончилась тишина,
Громом загрохотала
Над родиною война.
Деев дрался на Севере;
В полярной глуши своей
Иногда по газетам
Искал имена друзей.
Однажды нашел Петрова:
«Значит, жив и здоров!»
В газете его хвалили,
На Юге дрался Петров.
Потом, приехавши с Юга,
Кто-то сказал ему,
Что Петров, Николай Егорыч,
Геройски погиб в Крыму.
Деев вынул газету,
Спросил: «Какого числа?»—
И с грустью понял, что почта
Сюда слишком долго шла...