Нарцисс не почитал богиню Афродиту, и этим он прогневал ее. Когда он заблудился в лесу, то его увидела богиня Эхо. Но Нарцисс отвергает Эхо, а она страдает от любви к нему. Афродита решила отомстить ему за то, что он никого не любит кроме себя. Юноша захотел попить и подошел к ручью. Тут и настигло его наказание Афродиты - он влюбился в свое отражение. Нарцисс не ел, не пил, а лишь смотрел на воду, любуясь своим отражением. Эхо видит это и страдает. В конце Нарцисс умирает, а на месте, где лежало тело, появился белый цветок - нарцисс.
Дія твору розгортається в Парижі. На одній з вулиць цього міста здійснюється чітко спланований злочин: загинули лорд Літтлбі, 7 його слуг і двоє дітей. Злочин був інсценований як необхідна медична маніпуляція: в будинок лорда прийшов лікар під приводом проведення обов'язкової вакцинації. Замість щеплення він зробив людям, які перебували в будинку ін'єкцію з морфієм.
Розплутати злочин належить комісарові Гюставові Гошу. В руках у лорда сищик виявляє квиток на корабель «Левіафан». Гош передбачає, що саме на цьому кораблі потрібно шукати вбивцю.
Не гаючи часу даром, Гош поспішає на «Левіафан», де намагається визначити, хто з пасажирів може бути ініціатором або співучасником серії злочинів. Серед всіх підозрюваних тільки один Ераст Фандорін має алібі. За збігом обставин, саме йому доведеться до кінця розплутувати кримінальний клубок.
У слідчих діях також бере участь археолог Світчайлд, який висунув цікаву версію. Він вважає, що після вбивства лорда Літтлбі з його будинку пропала тільки одна річ - хустку, в який перед суїцидальної спробою раджа Багдассар завертав Коран. Лорд, виконуючи останню волю раджі, зберігав цю хустку у себе. Світчайлд вважає, що тільки ця хустка може привести до багатств покійного.
Через деякий час Світчайлда вбивають. Це означає, що його версія правильна. Подальші слідчі дії дозволяють встановити, що злочинцем є Ранье - помічник капітана корабля. На допиті Ранье визнається у всіх діяннях, його заарештовують.
Але думка про заховані скарби тепер не дає спокою комісару. Він планує отримати хустку, убивши Ранье. Щоб відвести від себе підозри, він інценірует самогубство Ранье. Однак незабаром після цього Гош був убитий в купе Клебер. На допиті Рената пояснила: вона застрелила комісара, бо він робив замах на її життя. Дії Ренати Клебер розцінюються як самооборона.
Розслідування продовжує Фандорін. Йому вдалося встановити, що Рената - це вигадане ім'я, за яким ховається організатор всіх злочинів. До речі, заповітний хустку Ераст знаходить в її купе
Таким чином, «Левіафан» - це органічне поєднання історичного сюжету і детективної лінії.
Нарцисс не почитал богиню Афродиту, и этим он прогневал ее. Когда он заблудился в лесу, то его увидела богиня Эхо. Но Нарцисс отвергает Эхо, а она страдает от любви к нему. Афродита решила отомстить ему за то, что он никого не любит кроме себя. Юноша захотел попить и подошел к ручью. Тут и настигло его наказание Афродиты - он влюбился в свое отражение. Нарцисс не ел, не пил, а лишь смотрел на воду, любуясь своим отражением. Эхо видит это и страдает. В конце Нарцисс умирает, а на месте, где лежало тело, появился белый цветок - нарцисс.
Объяснение:
Дія твору розгортається в Парижі. На одній з вулиць цього міста здійснюється чітко спланований злочин: загинули лорд Літтлбі, 7 його слуг і двоє дітей. Злочин був інсценований як необхідна медична маніпуляція: в будинок лорда прийшов лікар під приводом проведення обов'язкової вакцинації. Замість щеплення він зробив людям, які перебували в будинку ін'єкцію з морфієм.
Розплутати злочин належить комісарові Гюставові Гошу. В руках у лорда сищик виявляє квиток на корабель «Левіафан». Гош передбачає, що саме на цьому кораблі потрібно шукати вбивцю.
Не гаючи часу даром, Гош поспішає на «Левіафан», де намагається визначити, хто з пасажирів може бути ініціатором або співучасником серії злочинів. Серед всіх підозрюваних тільки один Ераст Фандорін має алібі. За збігом обставин, саме йому доведеться до кінця розплутувати кримінальний клубок.
У слідчих діях також бере участь археолог Світчайлд, який висунув цікаву версію. Він вважає, що після вбивства лорда Літтлбі з його будинку пропала тільки одна річ - хустку, в який перед суїцидальної спробою раджа Багдассар завертав Коран. Лорд, виконуючи останню волю раджі, зберігав цю хустку у себе. Світчайлд вважає, що тільки ця хустка може привести до багатств покійного.
Через деякий час Світчайлда вбивають. Це означає, що його версія правильна. Подальші слідчі дії дозволяють встановити, що злочинцем є Ранье - помічник капітана корабля. На допиті Ранье визнається у всіх діяннях, його заарештовують.
Але думка про заховані скарби тепер не дає спокою комісару. Він планує отримати хустку, убивши Ранье. Щоб відвести від себе підозри, він інценірует самогубство Ранье. Однак незабаром після цього Гош був убитий в купе Клебер. На допиті Рената пояснила: вона застрелила комісара, бо він робив замах на її життя. Дії Ренати Клебер розцінюються як самооборона.
Розслідування продовжує Фандорін. Йому вдалося встановити, що Рената - це вигадане ім'я, за яким ховається організатор всіх злочинів. До речі, заповітний хустку Ераст знаходить в її купе
Таким чином, «Левіафан» - це органічне поєднання історичного сюжету і детективної лінії.