А. с. пушкин написал повесть «дубровский» . в ней главный герой – владимир дубровский. дубровский был высоким, красивым, храбрым. он носил чин офицера. любил своего отца, ради которого и ушел в отставку. владимир получил письмо, в котором было написано, что все имение, которое было у дубровского – старшего переходит троекурову, и решается приехать к отцу. но когда он к нему приезжает, дубровский – старший умирает прямо на руках у своего сына. вскоре после смерти отца к дубровскому приходит извещение, что дом и все, что осталось, после суда переходит к троекурову. жители кистеневки не хотели переходить к другому хозяину, и поэтому дубровский решается спалить дом и увести жителей в лес. чтобы прокормить свой народ, дубровский становится разбойником. ему приходится останавливать на дорогах богатых помещиков и грабить их, не давая им проходу. дубровский хочет отомстить троекурову. и вдруг дубровскому везет: поддельному паспорту, перехваченному у дефоржа, который собирался устроиться учителем французского языка у троекурова, он сам устроился учителем у своего врага. дубровский ждал удобного случая для мести, но встретился с машей, дочкой троекурова, и влюбился в нее. из-за любви к маше он не смог отомстить троекурову. но любовь дубровского к маше оказалась неудачной, потому что маша вышла поневоле замуж за соседа. дубровский хотел ее спасти, но безуспешно. я считаю, что дубровский стал разбойником поневоле, потому что ему надо было прокормить своих людей.
Як часто ми говоримо: "Який гарний чоловік!" А що значить "краса"? Мені здається, в це ємне поняття входить перш за все внутрішнє, душевне зміст, коли людина живе в гармонії з навколишнім світом і самим собою, займається улюбленою справою, усвідомлює свою користь для суспільства, самодостатній, йому не потрібно одурманювати себе алкоголем і наркотиками, щоб відчувати щастя. Краса, якщо вона справжня, завжди самореалізується. Адже не важливо, чим людина зайнята, якщо він творить навколо себе добро і красу, робить доручену справу з повною самовіддачею, а по-іншому і не можна, якщо з ним добре і цікаво, хочеться бути схожими.
Я думаю, що справжня краса людини - це внутрішня краса, його душа, гаряче, отзивчатое, добре серце. Адже якщо одна людина готовий зробити для іншого все, віддати найдорожче, відгукнутися на будь-яке прохання, до в будь-яких ситуаціях, не думаючи про подяки, то це і є красива людина, якому навіть зовнішня непривабливість не завадить творити добро. Я за душевність, справедливість і справжню красу людини.
Як часто ми говоримо: "Який гарний чоловік!" А що значить "краса"? Мені здається, в це ємне поняття входить перш за все внутрішнє, душевне зміст, коли людина живе в гармонії з навколишнім світом і самим собою, займається улюбленою справою, усвідомлює свою користь для суспільства, самодостатній, йому не потрібно одурманювати себе алкоголем і наркотиками, щоб відчувати щастя. Краса, якщо вона справжня, завжди самореалізується. Адже не важливо, чим людина зайнята, якщо він творить навколо себе добро і красу, робить доручену справу з повною самовіддачею, а по-іншому і не можна, якщо з ним добре і цікаво, хочеться бути схожими.
Я думаю, що справжня краса людини - це внутрішня краса, його душа, гаряче, отзивчатое, добре серце. Адже якщо одна людина готовий зробити для іншого все, віддати найдорожче, відгукнутися на будь-яке прохання, до в будь-яких ситуаціях, не думаючи про подяки, то це і є красива людина, якому навіть зовнішня непривабливість не завадить творити добро. Я за душевність, справедливість і справжню красу людини.