Нещодавно я прочитала п'єсу Г. Ібсена 'Ляльковий дім',що дуже мене вразила і залишила в роздумах на деякий час. Читаючи, я проводила паралелі між собою і головною героїнею Норою. Я разом із нею думала,як вчиню в той,чи іншій ситуаціях.
Для менете цей твір дороговказ,що вчить не поспішати дорослішати і вибирати лише правильних та достойних людей поруч. Родина Хельмерів гралася в почуття,а несправжність відносин дивувала,як люди навколо не помічають цього ліцемірства. Нора справді кохала Торвальда,і саме через це поставила свою честь під загрозу,підписавши докменти підписом батька. Жінка хотіла врятувати чоловіка від хвороби,адля цього потрібні були гроші. Дівчина розуміла,якщо омана розкриється,то Торвальд буде дуже злий,не звертаючи уваги на добрі наміри. Дізнавшись про махінації дружини,замість підтримки, Нора отримала лише гнів і непорозуміння з його боку. Насправді ж Торвальд хвилювався за свій статус,за те,як до нього ставитимуться люди. Після моралей та криків,людина,що розповіла таємницю Нори пообіцяла не розголошувати про це,одразу ж чоловік змінився,пригорнувши до себе жінку і вибачаючись казав,що все буде добре. Зрозумівши,що Торвальд не цінує Нору і не рахується з ії думками,а співіснує,неначе з лялькою-вона пішла. Нора хотіла побачити справжнє,вільне життя і знайти себе,в чому я ії підтримую.
Через відкритий фінал,у кожного будуть свої думки,щодо вчинку і майбутнього Нори. Але після прочитання,я зрозуміла-це одна з найкращих п'єс,яку я читала.Вона вчить нас бути із тими людьми,хто нас цінує і поважає,а не нехтує нашими почуттями і думками
Первым драматическим опытом Д. И. Фонвизина стала комедия «Бригадир» (1769).
Основной идеей комедии является мысль о том, что нельзя мириться с духовным упадком тех, кто обладает властью, нужно менять положение дел. Власть может и обязана воздействовать на них ради блага государства.
Проблематика и система персонажей комедии отражают это. Возникают параллели между определенным персонажем и проблемой – так создается образ целого сословия, которое автор сатирически обличает:
- ханжество и беззаконие (Советник);
- беззаконие и жестокость (Бригадир);
- распущенность (Советница);
- галломания (Иван и Советница);
- жестокость, самодурство и невежество (Бригадирша);
- добродетельная Софья и Добролюбов).
Всех персонажей можно разделить на положительных и отрицательных. Традиционно наказанием отрицательных персонажей завершается сюжет: всё возвращается на исходные позиции. В комедии использован традиционный любовный сюжет. За комическими эффектами этой смешной любви, в которую втянуты все герои, скрываются социальные проблемы.
Главным во для Фонвизина на протяжении всего творчества оставался во о том, каким должен быть истинный дворянин и отвечают ли российские дворяне своему высокому положению в государстве.
Відповідь:
Нещодавно я прочитала п'єсу Г. Ібсена 'Ляльковий дім',що дуже мене вразила і залишила в роздумах на деякий час. Читаючи, я проводила паралелі між собою і головною героїнею Норою. Я разом із нею думала,як вчиню в той,чи іншій ситуаціях.
Для менете цей твір дороговказ,що вчить не поспішати дорослішати і вибирати лише правильних та достойних людей поруч. Родина Хельмерів гралася в почуття,а несправжність відносин дивувала,як люди навколо не помічають цього ліцемірства. Нора справді кохала Торвальда,і саме через це поставила свою честь під загрозу,підписавши докменти підписом батька. Жінка хотіла врятувати чоловіка від хвороби,адля цього потрібні були гроші. Дівчина розуміла,якщо омана розкриється,то Торвальд буде дуже злий,не звертаючи уваги на добрі наміри. Дізнавшись про махінації дружини,замість підтримки, Нора отримала лише гнів і непорозуміння з його боку. Насправді ж Торвальд хвилювався за свій статус,за те,як до нього ставитимуться люди. Після моралей та криків,людина,що розповіла таємницю Нори пообіцяла не розголошувати про це,одразу ж чоловік змінився,пригорнувши до себе жінку і вибачаючись казав,що все буде добре. Зрозумівши,що Торвальд не цінує Нору і не рахується з ії думками,а співіснує,неначе з лялькою-вона пішла. Нора хотіла побачити справжнє,вільне життя і знайти себе,в чому я ії підтримую.
Через відкритий фінал,у кожного будуть свої думки,щодо вчинку і майбутнього Нори. Але після прочитання,я зрозуміла-це одна з найкращих п'єс,яку я читала.Вона вчить нас бути із тими людьми,хто нас цінує і поважає,а не нехтує нашими почуттями і думками
Первым драматическим опытом Д. И. Фонвизина стала комедия «Бригадир» (1769).
Основной идеей комедии является мысль о том, что нельзя мириться с духовным упадком тех, кто обладает властью, нужно менять положение дел. Власть может и обязана воздействовать на них ради блага государства.
Проблематика и система персонажей комедии отражают это. Возникают параллели между определенным персонажем и проблемой – так создается образ целого сословия, которое автор сатирически обличает:
- ханжество и беззаконие (Советник);
- беззаконие и жестокость (Бригадир);
- распущенность (Советница);
- галломания (Иван и Советница);
- жестокость, самодурство и невежество (Бригадирша);
- добродетельная Софья и Добролюбов).
Всех персонажей можно разделить на положительных и отрицательных. Традиционно наказанием отрицательных персонажей завершается сюжет: всё возвращается на исходные позиции. В комедии использован традиционный любовный сюжет. За комическими эффектами этой смешной любви, в которую втянуты все герои, скрываются социальные проблемы.
Главным во для Фонвизина на протяжении всего творчества оставался во о том, каким должен быть истинный дворянин и отвечают ли российские дворяне своему высокому положению в государстве.
Объяснение: