Отличительной особенностью творчества Льва Николаевича Толстого является постоянный поиск ответов на нравственные вопросы, которые неизбежно возникают в жизни каждого человека. Предлагаем к рассмотрению анализ произведения Л. Н. Толстого «После бала», который будет полезен ученикам 8 класса при подготовке к уроку по литературе. В рассказе «После бала» анализ включает в себя полное раскрытие темы, а также особенности композиции, жанра и направления.
Тема
Тема бесправного положения более низких сословий выражается в сценах наказания беглого солдата-татарина под руководством полковника. Наказание слишком жестокое, оно несопоставимо с совершенным нарушением. Солдата прогоняют через 2 шеренги сослуживцев, которые должны его бить и не могут отказаться от участия в экзекуции. Человека при этом забивают до смерти.
В царской России времен правления Николая I (в 40-х годах 19 века) это считалось обыденной практикой, даже сами солдаты порой были уверены, что «это по закону, по суду».
Подробнее об этом – в статье Л. Н. Толстого «Николай Палкин», 1887 г.
Проблема: Слабые стороны социального устройства не пытались изменить, а ужесточили порядки в отношении низших сословий, чтобы держать их в подчинении и страхе.
Тема двуличия высших слоев общества раскрывается через двойственный образ полковника, его поведение построено на контрасте.
На балу он является образцовым членом общества: блестящий военный, отдавший службе Родине много лет; примерный семьянин и отец, который отказывает себе ради того, чтобы дать дочери лучшее. Он производит благоприятное впечатление в аристократической среде, среди «своих»: мы видим его учтивость, легкий и добрый нрав.
В сцене наказания солдата возникает другой образ полковника. Его жестокость проявляется в том, что он лично командует экзекуцией и следит, чтобы никто не смел проявить жалость к провинившемуся. Для него естественно относиться к солдатам как к ресурсам, которые можно расходовать. Солдаты не заслуживают гуманного отношения, оно только для людей высокого сословия.
Іноді події життєвої мозаїки шикуються таким хитромудрим чином, що залишається тільки дивуватися, як взагалі таке могло трапитися? І тільки потім, через час, озираючись назад, розумієш, що все, що тобі здавалося раніше набором хаотичних подій, насправді було геніальним уривком зі сценарію твого життя. Сценарію, написаного не тобою...
Яна повернулася додому з роботи. Їй ще так багато всього потрібно встигнути зробити сьогодні, але ні сил, ні енергії у зазвичай життєрадісної дівчини чомусь не було. Напевно, депресія, - подумала Яна, і почала згадувати відомі їй позбавлення від цієї напасті. Інтуїтивно вона відчула те, що їй потрібно зараз, саме в цей момент. Дзвінок кращій подрузі - цей іб майже завжди їй допомагав. Оля вміла витягнути Яну зі стану нудьги.
Взявши до рук новенького телефона, Яна відразу ж згадала, що ще не встигла перенести туди номера з телефонної книжки свого старого апарату. Не страшно, - подумала Яна, і набрала потрібні цифри з клавіатури. Почулися гудки, але трубку Оля не взяла. Тоді Яна відправила подрузі СМС такого змісту: «Олю, привіт! Мені дуже сумно, хочу з тобою поговорити. Набери мене, щойно звільнишся. Твоїй Яночці потрібна підтримка. Чекаю».
...Антон вовтузився з ремонтом чергового системного блоку, який привіз додому з роботи. Системник був узятий в якості «домашнього завдання», яке йому ніхто, до речі, не задавав. Просто Антон дійсно дуже любив оргтехніку і готовий був возитися з нею годинами. У свої 28 років Антон вважався завидним нареченим, але постійної дівчини у нього не було. Його єдиною і гаряче коханою ніжною прихильністю була його робота.
СМС від Яни змусив Антона відволіктися. «Олю перетелефонувати...”, - та тут ще й пропущений виклик з цього ж номера. Дівчина, ймовірно, помилилася, - подумав Антон і замислився. - Може, варто відповісти? Хоча це нерозумно. Адже СМС адресоване не мені». Антон перебував у сум’ятті і не міг зрозуміти, чому його так схвилювала ця СМС-ка. «Гаразд, так вже і бути, спробую вступити в діалог з цією Яною від імені її подруги» , - вирішив для себе Антон, і його пальці стали швидко набирати текст повідомлення.
Диво поруч. Воно близько. Тільки не потрібно відштовхувати його від себе. Наступного разу воно може постукати до вас вже нескоро...
Анализ «После бала» Толстой
Отличительной особенностью творчества Льва Николаевича Толстого является постоянный поиск ответов на нравственные вопросы, которые неизбежно возникают в жизни каждого человека. Предлагаем к рассмотрению анализ произведения Л. Н. Толстого «После бала», который будет полезен ученикам 8 класса при подготовке к уроку по литературе. В рассказе «После бала» анализ включает в себя полное раскрытие темы, а также особенности композиции, жанра и направления.
Тема
Тема бесправного положения более низких сословий выражается в сценах наказания беглого солдата-татарина под руководством полковника. Наказание слишком жестокое, оно несопоставимо с совершенным нарушением. Солдата прогоняют через 2 шеренги сослуживцев, которые должны его бить и не могут отказаться от участия в экзекуции. Человека при этом забивают до смерти.
В царской России времен правления Николая I (в 40-х годах 19 века) это считалось обыденной практикой, даже сами солдаты порой были уверены, что «это по закону, по суду».
Подробнее об этом – в статье Л. Н. Толстого «Николай Палкин», 1887 г.
Проблема: Слабые стороны социального устройства не пытались изменить, а ужесточили порядки в отношении низших сословий, чтобы держать их в подчинении и страхе.
Тема двуличия высших слоев общества раскрывается через двойственный образ полковника, его поведение построено на контрасте.
На балу он является образцовым членом общества: блестящий военный, отдавший службе Родине много лет; примерный семьянин и отец, который отказывает себе ради того, чтобы дать дочери лучшее. Он производит благоприятное впечатление в аристократической среде, среди «своих»: мы видим его учтивость, легкий и добрый нрав.
В сцене наказания солдата возникает другой образ полковника. Его жестокость проявляется в том, что он лично командует экзекуцией и следит, чтобы никто не смел проявить жалость к провинившемуся. Для него естественно относиться к солдатам как к ресурсам, которые можно расходовать. Солдаты не заслуживают гуманного отношения, оно только для людей высокого сословия.
Объяснение:
Іноді події життєвої мозаїки шикуються таким хитромудрим чином, що залишається тільки дивуватися, як взагалі таке могло трапитися? І тільки потім, через час, озираючись назад, розумієш, що все, що тобі здавалося раніше набором хаотичних подій, насправді було геніальним уривком зі сценарію твого життя. Сценарію, написаного не тобою...
Яна повернулася додому з роботи. Їй ще так багато всього потрібно встигнути зробити сьогодні, але ні сил, ні енергії у зазвичай життєрадісної дівчини чомусь не було. Напевно, депресія, - подумала Яна, і почала згадувати відомі їй позбавлення від цієї напасті. Інтуїтивно вона відчула те, що їй потрібно зараз, саме в цей момент. Дзвінок кращій подрузі - цей іб майже завжди їй допомагав. Оля вміла витягнути Яну зі стану нудьги.
Взявши до рук новенького телефона, Яна відразу ж згадала, що ще не встигла перенести туди номера з телефонної книжки свого старого апарату. Не страшно, - подумала Яна, і набрала потрібні цифри з клавіатури. Почулися гудки, але трубку Оля не взяла. Тоді Яна відправила подрузі СМС такого змісту: «Олю, привіт! Мені дуже сумно, хочу з тобою поговорити. Набери мене, щойно звільнишся. Твоїй Яночці потрібна підтримка. Чекаю».
...Антон вовтузився з ремонтом чергового системного блоку, який привіз додому з роботи. Системник був узятий в якості «домашнього завдання», яке йому ніхто, до речі, не задавав. Просто Антон дійсно дуже любив оргтехніку і готовий був возитися з нею годинами. У свої 28 років Антон вважався завидним нареченим, але постійної дівчини у нього не було. Його єдиною і гаряче коханою ніжною прихильністю була його робота.
СМС від Яни змусив Антона відволіктися. «Олю перетелефонувати...”, - та тут ще й пропущений виклик з цього ж номера. Дівчина, ймовірно, помилилася, - подумав Антон і замислився. - Може, варто відповісти? Хоча це нерозумно. Адже СМС адресоване не мені». Антон перебував у сум’ятті і не міг зрозуміти, чому його так схвилювала ця СМС-ка. «Гаразд, так вже і бути, спробую вступити в діалог з цією Яною від імені її подруги» , - вирішив для себе Антон, і його пальці стали швидко набирати текст повідомлення.
Диво поруч. Воно близько. Тільки не потрібно відштовхувати його від себе. Наступного разу воно може постукати до вас вже нескоро...