Поэма "мцыри"
как проявляется авторская позиция в выборе названия поэмы "мцыри"? обратите внимание на примечание автора, комментирующее значение этого слова. почему поэт отказался от первоначального названия-"бэри", к которому тоже была дана сноска: "бэри по-грузински: монах"?
Образ Герасима Калитки у комедії І. Карпенка-Карого "Сто тисяч"
Першою п'єсою, що вийшла з-під пера Карпенка-Карого після того, як він позбувся "гласного нагляду", була комедія "Гроші", написана в 1889 році. Минуло майже три десятиліття, як у Росії скасували кріпацтво, і в житті села сталися суттєві зміни. Поміщики, що втратили безмежну владу над селянами, важко пристосовувалися до нових умов, бо не звикли думати й працювати. Їхні маєтки часто занепадали й перекуповувалися людьми з грошима, які набували дедалі більшої сили. Саме слово "гроші" найчастіше звучить у п'єсі. "Гроші — всьому голова", — ці слова головного персонажа комедії "Сто тисяч" Калитки були гаслом часу.
Герасим Калитка — центральний персонаж комедії. Це сільський багатій широкої руки. Основа його багатства — земля. Маючи "шматочок кругленький" в двісті десятин, Калитка цим не задовольняється, він прагне більшого. У нього велика, навіть ніжна любов до землі, та це любов власника, черствого і запопадливого. "Ох, земелько, свята земелько, Божа ти донечко!" — в пориві проголошує Калитка. Але тут же розкривається і причина цієї розчуленості хижака: "Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку..."
Власницькі прагнення Калитки сягають далеко: "Всю землю навкруги скуплю. Ідеш день — чия земля? Калитчина; їдеш два — чия земля? Калитчина; їдеш три — чия земля? Калитчина... Диханіє спирає..." Жадоба збагачення стала єдиною всепоглинаючою пристрастю глитая. Вона заполонила всі його помисли, він навіть уві сні марить: "Кругом, кругом усе моє".
Дивіться також
"Сто тисяч" (повний текст)
"Сто тисяч" (скорочено)
Визначте характер конфлікту п'єси
Біографія Івана Карпенка-Карого
Усі вчинки ненаситного "стяжателя" зумовлені тією всепоглинаючою пристрастю. Калитка сам ніколи не доспить і не погуляє, але й своїм рідним та наймитам не дасть змарнувати час, бо праця — то гроші, багатство. Йому все здається, що наймити мало роблять і багато їдять: "Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямають". Побачивши, що наймит узяв окраєць хліба, йдучи в неділю на роботу, Калитка дорікає йому: "І тобі не гріх? Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіду попостиш хоч раз у тиждень. Однеси хліб назад". Родинні почуття в Герасима Калитки притуплені власницькими інтересами. В одруженні сина він шукає лише наживи: "Мені треба невістку з приданим, з грішми". А віддавши дочку заміж, Герасим відмовився сплатити зятеві обіцяний посаг — п'ять тисяч карбованців. І хоч під час бійки, яка виникла в зв'язку з цим, йому й нам'яли боки і вибили два зуби, Герасим все ж вважає, що він виграв, бо "п'ять тисяч карбованців зосталось у калитці — не дав-таки зятеві".
Усі свої розрахунки щодо збагачення Калитка будує на реальній основі. Примарливе прагнення Бонавентури-Копача знайти скарб його не захоплює. Сам Боновентура змушений констатувати тверезу заповзятливість таких, як Калитка, "хазяйственних мужиків", які поступово прибирають до своїх рук маєтки родовитих дворян.
Гонитва за наживою породжує ворожнечу між "хазяйственними мужиками". Калитка заздрить Жолудеві, Пузиреві і докладає всіх зусиль, щоб взяти верх над ними. Він вирішує, що Жолудь "не іначе, як нечистим путьом" досягнув свого багатства. Тому й захопила його перспектива вигідно придбати фальшивих сто тисяч. При цьому він навіть досвідченого шахрая спробував обдурити: заплатив йому, замість п'яти, тільки три тисячі карбованців. Та, засліплений жадобою багатства, Калитка сам пошився в дурні: замість фальшивих грошей шахрай підсунув йому мішок з чистим папером. Це доводить Калитку до відчаю, він кидається вішатись, а коли його рятують, він заявляє: "Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря!"
Отже в комедії "Сто тисяч" драматург, ніби сміючись, а проте серйозно попереджає про небезпеку брудних грошей, які калічать душі, руйнують споконвічні уявлення про добро і зло, спотворюють моральні основи, від яких залежить здоров'я нації.
Объяснение:
1. Основные герои эпизода - красавица Оксана и кузнец Вакула. Их окружают веселые девушки. У Одарки Оксана видит красивые черевички. Она с завистью говорит, что Одарке повезло: у неё есть такой человек, который ей покупает такие вещи. Тогда Вакула, полный решимости угодить капризной Оксане, обещает её достать такие черевички, "какие редкая панночка носит". Но Оксана согласна только на туфельки самой царицы, и тогда она выйдет замуж за того, кто её их достанет.
2. Метафоры: кучи девушек ввалились; бывал от них без ума
Гипербола: крики, хохот, рассказы оглушили кузнеца;
Эпитеты: славные черевики; ненаглядная Оксана; гордая красавица
Сравнение: такие черевики, какие редкая панночка носит.
Метафоры усиливают зримость и наглядность изображаемого, передают неповторимость, индивидуальность предметов или явлений.
Гипербола усиливает выразительность изображаемого, придает мыслям яркую эмоциональную окраску.
Эпитеты усиливают выразительность изображаемых предметов или явлений, выделяют их наиболее существенные признаки.
Сравнения используются в тексте с целью создания более ярких, выразительных образов и подчеркивания каких-либо существенных признаков предметов или явлений, а также с целью выражения авторских оценок и эмоций.
3. Эпизод имеет ключевое значение в данном тексте. С него начинается развитие основного действия. Вскоре после данного Вакулой обещания он, оседлав черта, приказал: "Вези меня сей же час на себе, слышишь, неси, как птица!" И черт понес его в Петербург, к царице.