Поэма «По праву памяти» А. Твардовского как «завещание» поэта. 1 В какой период творчества написана поэма и чем было вызвано ее написание?
2 Каковы основные темы поэмы?
3 Расскажите о трагедии русского крестьянства и народа в целом в 1930-1940 годы,
используя строки из поэмы.
4 Можно ли определить жанр поэмы как «семейную трагедию»? Почему?
5 Расскажите, используя цитаты, об образе отца в поэме. Почему многократно
повторяются слова «Сын за отца не отвечает»?
6 Как показан «отец народный» Сталин в поэме?
7 Почему ночь, когда умер Сталин, автор поэмы называет «благом»?
Дуже просто і доступно написана данською мовою п’єса норвезьким драматургом Генріком Ібсеном (1828-1906; «Пер Г'юнт» його ж творіння, а також відомий музичний супровід Гріга до її постановки).
В основі нашої драми проблема становища жінки у тогочасному суспільстві, те сімейне, що не виставляється на показ. Як пише Вікіпедія «сучасники сприйняли драму як маніфест фемінізму». Дружина у нерівноправному становищі у сім’ї. Повністю у всьому залежить від чоловіка. За певні упущення в поведінці її можуть/мають право позбавити можливості виховувати дітей (не зовсім зрозумів, що саме тут автор мав на увазі – взагалі позбавити батьківських прав?).
Дружина банківського керівника колись позичила гроші для його ж лікування і йому пояснила, що вони походять від спадку її батька. Не пояснила, бо типу треба марку чоловікові до підтримувати, в жодному випадку не поставити під сумнів його впевненість у собі, у своєму становищі, у тому що він найбільш впливова особа в сім’ї та оточенні. Ось таке. А тато насправді нічого не залишив. Так склалося, що ці гроші взято у тепер уже звільненого підлеглого чоловіка. В розпачі цей кар’єрист і не зовсім чиста людина «здає» екс-босу його дружину, оскільки в документі про позику та підробила підпис батька, який за правилами мав підтвердити факт позики (тобто навіть позику жінка не могла тоді самостійно взяти). Це дуже вже стисло про сюжет.
Коли ж ознайомимося із критикою чи описом твору, то зустрінемо переважно співчутливі тези щодо важкої долі головної героїні. Як на мене, то чогось такого рабовласницького я там не вздрів. Лише деяке зневажливо-поблажливе ставлення чоловіка до дружини та матері своїх дітей. Він і гроші виділяє їй на її дещо сумнівні прохання, і вислухає, коли та попросить, і навіть спонтанно ввечері потанцює вдома на її ж прохання. Остання сцена – з’ясування стосунків, чи не перша відверта розмова між ними і розірвання стосунків в односторонньому порядку (з ініціативи дружини) взагалі на користь чоловіка, який чогось до цього не зрозумів, не приділяв уваги, а тут уже й готовий на компроміси. Але з’ясовується, що пізно, незважаючи на трьох спільних дітей. Можливо у тодішній Норвегії це здавалося страшенною проблемою.
"Тёмного" (леса), "красна" (зорюшка), "ясной" (радугой), "багровые" (огоньки), "ярким" (пламенем), "старые, могучие" (сосны), "златотканые" (покрывала), "жемчужная" (роса), "алые" (блёстки), "белоснежная" (лебёдушка), "зеркальная" (гладь), "изумрудные" (колечки), "тихой" (заводи), "зелёного" (побережья), "нежные" (головки), "пестреющий" (луг), "душистую" (траву), "лазоревы" (цветы), "материнское" (крыло), "золотистого" (солнца), "чёрная" (туча), "бесконечную" (равнину), "острые" (когти), "широкого" (озера), "густые" (заросли), "горькие" (слёзы).
Объяснение: