Пантелеймон Куліш є надзвичайною постаттю в українській літературі. Коли я вивчав біографію та творчу діяльність цього видатного письменника, мене вразило: наскільки різностороннім було життя П. Куліша. Ця людина поєднала в собі філолога, літературного критика, педагога, перекладача, етнографа, історика, прозаїка, поета, а в юності ще й художника. Сучасники вважали П. Куліша людиною надзвичайно великих, енциклопедичних знань.
Письменник спочатку навчався в гімназії, а потім в університеті в Києві. Але більшість знань він здобув завдяки власній наполегливості й самоосвіті. П. Куліш став першим, хто переклав українською мовою Біблію, багато творів Шекспіра, Гете, Байрона, першим створив український фонетичний правопис. Письменник першим став складати рідною мовою історичні трактати, став професійним літературним критиком. Неможливо собі уявити, що все це зробила одна людина!
Внесок П. Куліша в розвиток української культури і літератури важко переоцінити, та, в додаток до цього, найвидатнішим і найвідомішим своїм твором «Чорна рада» він відкрив новий жанр в українській літературі: жанр історичного роману. В основу цього твору автор поклав реальні події, що колись відбувалися в Україні. Головним мотивом роману є боротьба претендентів за гетьманську булаву після смерті Б. Хмельницького. На неї було троє претендентів: Іван Брюховецький, Павло Тетеря і Яким Сомко. В результаті гетьманську владу в Україні підступно захопив Іван Брюховецький.
Роман «Чорна рада», безперечно, достовірний, але деякі історичні події того часу автор переосмислює. Наприклад, Яким Сомко не міг бути нареченим Лесі, бо за історичними джерелами він був одружений. Крім того, П. Куліш створив багато цікавих і яскравих епізодів, в яких розкрив психологію і характер персонажів твору. Спочатку складається враження, що система образів здається досить складною і великою, але, завдяки захоплюючому викладу подій і яскравій мові, роман сприймається дуже легко. Особисто я прочитав «Чорну раду» з великим задоволенням і захопленням.
«Чорна рада» П. Куліша — унікальний роман, у якому зображується героїчне минуле українського народу, неповторність якого передається через народну творчість, через мораль українців, яка залишається святою навіть для негативних героїв твору. Усі ці риси роблять роман довершеним і неповторним художнім твором, який бажано прочитати кожному українцю.
В стране, где жили пикты, росло много вереска. Из этого растения коренные жители варили вкусный напиток, который был слаще мёда и пьянил больше, чем вино. Секретный рецепт хранился пиктами и передавался из поколения в поколение.
Однажды на страну напал король Шотландии. Он приказал уничтожить всё население. Королевские воины исполнили волю своего повелителя. На полях и лугах лежали кучи убитых и раненных пиктов.
На следующее лето, когда вновь расцвёл вереск, королю захотелось выпить мёда, приготовленного по рецепту пиктов. Слуги короля разыскали двух выживших жителей этой страны. Старый горбун и молодой парень стояли перед королём молча. Они не хотели выдавать секрет приготовления напитка.
Шотландский король грозил страшными пытками, если они не расскажут, как правильно готовить вересковый мёд. Тогда старик сказал, что он не желает умирать и выдаст тайну. Но, он потребовал, чтобы его сына утопили в море. Старик не хотел говорить при свидетеле. Когда парня утопили, старый горбун отказался рассказывать секретный рецепт. Он не боялся пыток и смерти, но переживал, что его молодой сын не выдержит издевательств и все расскажет.
Таким образом, старый пикт пожертвовал жизнью сына и своей собственной, но не предал память погибших соплеменников.
Источник: Краткое содержание Вересковый мед Стивенсона за 2 минуты пересказ сюжета
Норм?
Объяснение:
Пантелеймон Куліш є надзвичайною постаттю в українській літературі. Коли я вивчав біографію та творчу діяльність цього видатного письменника, мене вразило: наскільки різностороннім було життя П. Куліша. Ця людина поєднала в собі філолога, літературного критика, педагога, перекладача, етнографа, історика, прозаїка, поета, а в юності ще й художника. Сучасники вважали П. Куліша людиною надзвичайно великих, енциклопедичних знань.
Письменник спочатку навчався в гімназії, а потім в університеті в Києві. Але більшість знань він здобув завдяки власній наполегливості й самоосвіті. П. Куліш став першим, хто переклав українською мовою Біблію, багато творів Шекспіра, Гете, Байрона, першим створив український фонетичний правопис. Письменник першим став складати рідною мовою історичні трактати, став професійним літературним критиком. Неможливо собі уявити, що все це зробила одна людина!
Внесок П. Куліша в розвиток української культури і літератури важко переоцінити, та, в додаток до цього, найвидатнішим і найвідомішим своїм твором «Чорна рада» він відкрив новий жанр в українській літературі: жанр історичного роману. В основу цього твору автор поклав реальні події, що колись відбувалися в Україні. Головним мотивом роману є боротьба претендентів за гетьманську булаву після смерті Б. Хмельницького. На неї було троє претендентів: Іван Брюховецький, Павло Тетеря і Яким Сомко. В результаті гетьманську владу в Україні підступно захопив Іван Брюховецький.
Роман «Чорна рада», безперечно, достовірний, але деякі історичні події того часу автор переосмислює. Наприклад, Яким Сомко не міг бути нареченим Лесі, бо за історичними джерелами він був одружений. Крім того, П. Куліш створив багато цікавих і яскравих епізодів, в яких розкрив психологію і характер персонажів твору. Спочатку складається враження, що система образів здається досить складною і великою, але, завдяки захоплюючому викладу подій і яскравій мові, роман сприймається дуже легко. Особисто я прочитав «Чорну раду» з великим задоволенням і захопленням.
«Чорна рада» П. Куліша — унікальний роман, у якому зображується героїчне минуле українського народу, неповторність якого передається через народну творчість, через мораль українців, яка залишається святою навіть для негативних героїв твору. Усі ці риси роблять роман довершеним і неповторним художнім твором, який бажано прочитати кожному українцю.
В стране, где жили пикты, росло много вереска. Из этого растения коренные жители варили вкусный напиток, который был слаще мёда и пьянил больше, чем вино. Секретный рецепт хранился пиктами и передавался из поколения в поколение.
Однажды на страну напал король Шотландии. Он приказал уничтожить всё население. Королевские воины исполнили волю своего повелителя. На полях и лугах лежали кучи убитых и раненных пиктов.
На следующее лето, когда вновь расцвёл вереск, королю захотелось выпить мёда, приготовленного по рецепту пиктов. Слуги короля разыскали двух выживших жителей этой страны. Старый горбун и молодой парень стояли перед королём молча. Они не хотели выдавать секрет приготовления напитка.
Шотландский король грозил страшными пытками, если они не расскажут, как правильно готовить вересковый мёд. Тогда старик сказал, что он не желает умирать и выдаст тайну. Но, он потребовал, чтобы его сына утопили в море. Старик не хотел говорить при свидетеле. Когда парня утопили, старый горбун отказался рассказывать секретный рецепт. Он не боялся пыток и смерти, но переживал, что его молодой сын не выдержит издевательств и все расскажет.
Таким образом, старый пикт пожертвовал жизнью сына и своей собственной, но не предал память погибших соплеменников.
Источник: Краткое содержание Вересковый мед Стивенсона за 2 минуты пересказ сюжета
Объяснение: