Поэту передать развитие событий, смену Остановка "Ритм"
1. Как ритм стихотворения
настроений?
2. Какие глаголы движения передают
бешеный ритм бега и погони?
3. Найдите строчки в стихотворении,
где с подбора одинаковых
согласных звуков поэт передает зловещий
шум погони. Прочитайте их выразительно

Исторический смысл малороссийского казачества заключался в борьбе за народность и веру. Эта борьба с турками, татарами и поляками закалила народный характер, придала казакам Украины черты железной энергии, которая часто то задерживалась и скрывалась под личиной хитрости и простодушного лукавства, даже флегматичности и лени, то вдруг вырывалась на свободу и принимала широкие размеры стихийной силы, не знавшей удержу и пределов. Жизнь казаков была сложна: приходилось бороться и хитростью, и силой, приходилось быть и дипломатом, и солдатом. Именно так эту жизнь и описывает в «Тарасе Бульбе» Гоголь. Нужды времени требовали многих практических знаний: каждый казак должен был быть и землепашцем, и охотником, и скотоводом, и садовником, и врачом, и ремесленником. Это развивало разносторонность, находчивость, предприимчивость, но не привязывало человека к какому-нибудь одному определенному делу. Гоголь показывает, что постоянная готовность казака идти навстречу опасности, неуверенность в завтрашнем дне приучали равнодушно смотреть в глаза смерти, не дорожить своей головой, но не стесняться и чужой судьбой...
Из описаний «Тараса Бульбы» видно, что семейная жизнь казачества шла беспутно и безалаберно. Семья и домашний очаг были казаку не нужны; эти привязанности заменялись у них духом «товарищества», связавшим их в вольную дружину удальцов-«лыцарей», собиравшихся в Запорожской Сечи. Гоголь показывает, что суровая жизнь, полная опасности, развивала в суровых сердцах казаков дух удальства и, в то же время, умение на все опасности глядеть с равнодушным спокойствием, даже с юмором.
Для людей вроде Тараса Бульбы «святым» в жизни было немногое, христианская вера, родина да чувство товарищества. Эти немногие и простые идеалы однако наполняли жизнь казаков смыслом, очищали облагораживали их существование, делали их «лыцарями», как они сами себя называли, оправдывали, в их собственных глазах, и разбойничьи набеги на берега Черного моря, и жестокие расправы с евреями и католиками.

Усі люди різні. Кожен має свій індивідуальний набір рис, як позитивних, так і негативних. Не існує абсолютно поганих чи добрих людей. Усі мають світлу й темну сторони душі. Тож не можна сказати, що порядною є та людина, яка володіє лише позитивними рисами. Та й чи існує така людина взагалі? Порядною є та людина, яка прагне вдосконалитися, позбутися своїх вад.

Відтак, порядність не є синонімом моральної досконалості. Відповідь на питання, що таке порядність, криється у корені самого слова. Як на мене, порядність – це швидше моральна послідовність, відповідальність. У порядної людини за словами йде діло, причому одне з одним співвідноситься без коливань.

Порядна людина завжди дотримується своїх обіцянок, уникає образ і не завдає шкоди ближньому навмисно. Порядна людина силою свого духу все навколо впорядковує, надає лад своїм лише прикладом. ЇЇ внутрішня злагодженість та впорядкованість поширюється й на оточення.

Існує суперечливе питання, чи є порядність вродженою якістю людини, чи її можна виховати впродовж життя. На мою думку, порядність можна розвинути й навіть самотужки. Адже людина, по-перше, просто не може народитися підлою, це суперечить самому життю. А по-друге, усі люди змінюються.

Стати порядною людиною ніколи не пізно. Хтось приходить до цього лише після того, як сам пережив образу та непорядне ставлення до себе.успадковує цю рису, маючи з самого дитинства гідний приклад, не уявляючи собі інакшого життя.

Звичайно, краще, коли людина із самого дитинства усвідомить, що за словом має стояти діло. А взаємоповага та співчуття одне до одного – це запорука того, що порядних людей ставатиме все більше, а наше життя змінюватиметься на краще.