"похоже, что вся россия раскололась на ахматовых и маяковских. между этими людьми тысячелетия. и одни ненавидели других." как вы понимаете это высказывание? удалось ли позднее преодолеть этот раскол ?
Русский язык - великий, могучий и богатый, на нём мы все говорим. Нашлось немало людей, захотевших творить, пользуясь этим языком. И зовутся они писателями. Их очень много, но мой любимый - Александр Сергеевич Пушкин. Он написал такие замечательные произведения, как "Дубровский", "Руслан и Людмила", "Евгений Онегин", много сказок и стихов. Он - лицо русской поэзии, потому что таланту его не было предела. Сколько красоты русского слова проявляется в его творениях! Кажется, будто он до сих пор с нами, когда мы читаем его книги, рассказывает их нам.
Гортаючи сторінки улюблених книг , я завжди уявляю себе на місці цього або іншого герою . Мені подобається читати , мені подобається фантазувати .. у дитинстві коли мені читали казки про чудових фей , про те які вони гарні , добрі , та легкі як пух , та маленькі як зірка у небі, я уявляла себе на їхньому місці ... А зараз я читаю більш дорослі книжки . Я вже не читаю про фей , гномів. Я читаю про кохання , про пригоди дивних дітлахів , про дорослих людей, які потрапляють дитячі казки .. Іноді мені хочеться повернутися у дитинство , але не для того щоб не ходити до школи або ще щось , а тому, що мені подобається згадувати, як добре лежати на ліжку , а біля тебе сидить мати або татусь та читає цікаві казки , а мені залишалось тільки хвилюватись за героїв ,щоб з ними все було добре. Зараз я вирасла .. немає мати та татуся у вечорі біля мого ліжка .. ніхто казки не читає .. цього так не вистачає .. мені подобаються різні жанри книжок . Я читаю усе , але більш за все меня цікавить фантастика та пригоди . Хоч мені вже ніхто не читає книжок перед сном , але я не припиняю уявляти себе на місці головних героїв ,та мабуть ніколи не припиню . Коли читаю про пригоди , я ніби у іншому світі.. у мене затримується подих від хвилювань . Я постійно думаю, що зробить він , вона , обо усі, а щоб вони зробили, якщо б цього не було , або було зовсім по іншому. Чому ця книга має саму таку назву? Чому ці герої мають такі чудернацькі імена? Мабуть тому , що це все ж таки казки .. У житті не має такого .. не літають феї , немає чарівної палички , щоб замахнутися єю й загадати бажання , немає діда мороза , який літає у небі на санях , та дарує радість усім навколо. Але життя чудове і без усіх цих чарівностей , є люди які заміняють кожного вигаданого героя , кожну видуману книжку . Я люблю читати, кожна історія повісті , казки , байки - це ніби не від'ємна частина мене..
Их очень много, но мой любимый - Александр Сергеевич Пушкин. Он написал такие замечательные произведения, как "Дубровский", "Руслан и Людмила", "Евгений Онегин", много сказок и стихов. Он - лицо русской поэзии, потому что таланту его не было предела. Сколько красоты русского слова проявляется в его творениях! Кажется, будто он до сих пор с нами, когда мы читаем его книги, рассказывает их нам.