помагитее Д) Прочитайте случай, произошедший с Марлен Дитрих, и выскажите свое мнение, почему рассказ назван «Телеграмма»? Когда Марлен Дитрих приехала в Советский Союз ее спросили: "Что бы вы хотели увидеть в Москве? Кремль, Большой театр, мавзолей?" И эта недоступная богиня вдруг тихо ответила: "Я бы хотела увидеть советского писателя Константина Паустовского. Это моя мечта много лет!" Сказать, что присутствующие были ошарашены, - значит не сказать ничего. Мировая звезда - и какой-то Паустовский?! (мнение организаторов встречи) Что за бред?! Но всех - на ноги! И к вечеру Паустовского, уже тяжелобольного, наконец, разыскали.
То, что произошло тогда на концерте, стало легендой. На сцену вышел, чуть пошатываясь, старик. И тут мировая звезда, подруга Ремарка и Хемингуэя, - вдруг, не сказав ни слова, опустилась перед ним на колени в своем вечернем платье, расшитом камнями. Платье было узким, нитки стали лопаться и камни посыпались по сцене. А она поцеловала его руку, а потом прижала к своему лицу, залитому абсолютно не киношными слезами. И весь большой зал сначала замер, а потом вдруг - медленно, неуверенно, оглядываясь, как бы стыдясь чего-то! - начал вставать. И буквально взорвался аплодисментами. А потом, когда Паустовского усадили в кресло и зал, отбив ладони, затих, Марлен Дитрих тихо объяснила, что самым большим литературным событием в своей жизни считает рассказ Константина Паустовского "Телеграмма", который она случайно прочитала в переводе в каком-то немецком сборнике. "С тех пор я чувствовала некий долг - поцеловать руку писателя, который это написал. И вот - сбылось! Я счастлива, что я успела это сделать "
Великий німецький літератор Бертольтт Брехт своєму всесвітньому визнанню зобов’язаний саме театру та драматургії.
Однією з найвідоміших драм, в якій Брехт підняв моральну відповідальність особи за все те, що у світі відбувається, стала драма „Життя Галілея”. Даний витвір можна віднести до філософського твору, який вчить людину переосмислювати всі свої дії і всі події, які відбуваються навколо.
В драмі Брехт наділив образ головного героя – Галілея, символом різкого перевороту як в науці, так і в духовній сфері життя, а також переосмислення
і розуміння людиною свого особового місця у Всесвіті.
Події, які висвітлюються в драмі, відбуваються в епоху Відродження в Італії. „…Кожен день приносить щось нове. Навіть столітні старці вимагають, щоб юнаки кричали їм у вуха про нові відкриття, що земля є нерухомим центром Світу — вона рухається навколо сонця…”.
Із самого народження життя Галілея приречене на драматизм. Молодого та великого вченого інквізитори змушують зріктися всіх своїх відкриттів про те, що Земля крутиться навколо своєї осі та Сонця.
Скільки б не намагався головний герой драми відстоювати власні вчення, його
все ж таки примушують перед інквізиторським судом повністю зріктися своїх вчень. Та Галілей не зламний в одному – він непохитно залишається служити істині. Заради цього головний герой здатен зріктися всього, і вчень і учнів; не їсти та не спати. Він згоден віддати все, тільки щоб істина була завжди поруч.
На всі звинувачення у зраді, які лунають в бік Галілея від його учнів: „…Нещасна та країна, у якої немає героїв”, він відповідає: „…Чесна саме та країна, яка потребує героїв…”. Галілей згоден працювати, не покладаючи рук, навіть не знаючи про те, чи знайде його праця свого слухача чи ні.
У драмі Брехта виникають зіткнення декількох ідей про людські долі, а сюжетна лінія вимальовує лінію усвідомлення головним героєм відповідальності за долю багатьох людей, а також усвідомлення своєї особистої значимості у світі.
Трагізм життя Галілея полягає в тому, що драматургом були поставлені перед головним героєм дуже суттєві питання, а саме: про долю самої науки (за яку на протязі всього твору так сильно турбується Галілей). А також гостру проблему власної відповідальності Галілея перед історією і народом.
Я так и не поняла, что именно тебе нужно: эссе или мнение.
Объяснение:
Эссе
Множество людей думают, что Альберт Эйнштейн - один из величайших ученых, когда-либо живших на Земле. Он создал идею общей теории относительности и специальной теории относительности, а также он сделал огромный вклад в развитие других областей физики. Никто и вообразить не мог, что у мальчика может быть большое будущее в науке, т.к. он научился говорить очень поздно.Он не был хорошим учеником, скорее лодырем. Большая часть преподавателей не верили, что он сможет сделать что-то великое. Нобелевскую премию по физике Эйнштейн получил за объяснение фотоэффекта, а не за свою теорию.
Мнение
Я думаю, Альберт Эйнштейн действительно уникальный и необычный человек. Он поступал так, как ему хотелось, не смотря на разговоры других людей.