Сергей (сын): добрый мальчик с огромной душой. Прочитав письмо, адресованное не ему, он начинает взрослеть. Он понимает простые истины, умеет быть хорошим другом, умеет жертвовать собой и собственными мечтами. Сергей отказывается от своего давнего желания увидеть море, чтобы Нина Георгиевна не пострадала от еще одной потери. Он сострадательный, самоотверженный, искренний человек - человек с большой буквы.
Шурик: противоположность Сергею. Он не понимает чувства долга, верности. Конечно, замечательно, что нашлись его родные родители. Но он мог бы сказать слова благодарности Нине Георгиевне, а не собирать вещи как-то по-воровски. Мальчик мог бы сказать простое " " и пообещать поддерживать связь с той женщиной, которая его вырастила.
Роман В. Підмогильного "Місто" з’явився у Харкові 1928 року. Це перший урбаністичний роман в українській літературі, який відрізнявся від уже відомих зразків проблематикою, новими героями, манерою оповіді. Хоча розповідь у творі ведеться від третьої особи, але світ ми бачимо таким, яким його сприймає головний герой Степан Радченко. Тому ми маємо змогу краще пізнати й самого героя.
Степан — особистість багатогранна. У ньому органічно поєднується біологічне й духовне, світле й темне, добре й зле. Письменник не ідеалізує свого героя й не судить його вчинки, він показує персонажа таким, яким він є, як поводиться під впливом обставин чи підсвідомих потреб тіла. Тому нам важко однозначно відповісти на питання, позитивним чи негативним персонажем є Радченко. Можливо, причина в тому, що Підмогильний досліджує характер Степана не як людини соціальної, а як екзистенційної, яка бореться за свій вибір. Чого ж прагне досягти в житті Степан Радченко?
Та він і сам на це запитання точно відповісти не зміг би. Вирішивши поїхати в місто навчатися, Степан мріяв повернутися в село спеціалістом, щоб привнести в нього освіту і прогрес. Він уже уявляє, як змінив би життя на селі. Йому приємно усвідомлювати свою внутрішню причетність до рідного краю, серце зігрівають світлі мрії й образи майбутнього. Він потребує села так, як село потребує його, молодого, розумного, перспективного, небайдужого спеціаліста.
План характеристики:
Сергей (сын): добрый мальчик с огромной душой. Прочитав письмо, адресованное не ему, он начинает взрослеть. Он понимает простые истины, умеет быть хорошим другом, умеет жертвовать собой и собственными мечтами. Сергей отказывается от своего давнего желания увидеть море, чтобы Нина Георгиевна не пострадала от еще одной потери. Он сострадательный, самоотверженный, искренний человек - человек с большой буквы.
Шурик: противоположность Сергею. Он не понимает чувства долга, верности. Конечно, замечательно, что нашлись его родные родители. Но он мог бы сказать слова благодарности Нине Георгиевне, а не собирать вещи как-то по-воровски. Мальчик мог бы сказать простое " " и пообещать поддерживать связь с той женщиной, которая его вырастила.
ответ: можна
Объяснение:
Роман В. Підмогильного "Місто" з’явився у Харкові 1928 року. Це перший урбаністичний роман в українській літературі, який відрізнявся від уже відомих зразків проблематикою, новими героями, манерою оповіді. Хоча розповідь у творі ведеться від третьої особи, але світ ми бачимо таким, яким його сприймає головний герой Степан Радченко. Тому ми маємо змогу краще пізнати й самого героя.
Степан — особистість багатогранна. У ньому органічно поєднується біологічне й духовне, світле й темне, добре й зле. Письменник не ідеалізує свого героя й не судить його вчинки, він показує персонажа таким, яким він є, як поводиться під впливом обставин чи підсвідомих потреб тіла. Тому нам важко однозначно відповісти на питання, позитивним чи негативним персонажем є Радченко. Можливо, причина в тому, що Підмогильний досліджує характер Степана не як людини соціальної, а як екзистенційної, яка бореться за свій вибір. Чого ж прагне досягти в житті Степан Радченко?
Та він і сам на це запитання точно відповісти не зміг би. Вирішивши поїхати в місто навчатися, Степан мріяв повернутися в село спеціалістом, щоб привнести в нього освіту і прогрес. Він уже уявляє, як змінив би життя на селі. Йому приємно усвідомлювати свою внутрішню причетність до рідного краю, серце зігрівають світлі мрії й образи майбутнього. Він потребує села так, як село потребує його, молодого, розумного, перспективного, небайдужого спеціаліста.