«Портрет Доріана Грея» поділено на дві симетричні частини. Знайдіть у кожній із них спільні сюжетні ходи й знакові події. Яку роль вони відіграють у романі
Твір розміщено в остап вишня (губенко) від Tvir в Понедельник 1 апреля
Легран Вільям — людина, що знайшла скарб завдяки своїй винахідливості й вірі в обґрунтованість переказів, які іншим здавалися тільки легендою. Л. походить зі стародавньої гугенотської сім’ї; невдачі позбавили його багатств і довели до вбогості. Як озивається про Л. його друг-оповідач, «він відмінно утворений і наділений незвичайними здатностями, але разом з тим заражений мізантропією й страждає від хворобливого стану розуму, упадаючи поперемінно те в захопленість, то в похмурість». На майже безлюдному Селливановом острові, де Л. шукає самоти, він виявляє дивного жука й пергамент, за до яких довідається місцезнаходження скарбу капітана Кидда, героя народних балад, що оспівують цього відважного пірата, що жив за два сторіччя до описуваних подій. Скарб допомагає Л. повернути ніколи втрачене багатство.
Оповідачеві, старому слузі-негрові Юпітеру, і читачам дії Л. стають зрозумілими тільки у фіналі, а доти він здається хворим або божевільним, тоді як на перевірку Л. нагадує Дюпена, володіючи настільки ж твердою розважливістю. По вважав, що всьому незрозуміле й таємничому є логічне пояснення: Л. «не давав своїм думкам збитися зі шляхи, логіка ж допускала тільки одне рішення»
Xviii века прошла большой путь в своем развитии: от классицизма до сентиментализма, от идеала просвещенного монарха до интимных переживаний человека (естественно, дворянина) . идеалы классицизма - стройный порядок и гармония, воплощенные в определенной иерархии. воля, чувство общественного долга, патриотизм возвышались поэтами-классицистами. они славили превосходство государственного над личным, разума- над чувствами, порядка - над хаосом, цивилизации - над природой. иерархичность проявилась и в самой . классицизм резко разделил ее жанры. гражданская тема облекалась в форму торжественной оды, а описание частной жизни доставалось более "низким" жанрам. естественно, что каждый жанр имел свой "набор" стилистических средств. такое разделение на жанры имело большое прогрессивное значение, поскольку позволяло отражать разнообразные явления жизни. оды писались книжной лексикой с использованием старославянизмов, элегии - с определенным числом церковнославянской лексики и разговорной, басни и комедии - просторечиями (согласно теории "трех штилей" м. в. ломоносова) . не меньшее значение для развития языка имела и реформа отечественного стихосложения, которая позволила приблизить стих к разговорной речи. в более поздний период (конец xviii в. ) в россии появилось еще одно направление - сентиментализм, который наряду с просветительским реализмом противостоял классицизму и способствовал демократизации , хотя многое и разделяло эти два направления. сентиментализм превозносил человека, его чувства, ставя внутренний нравственный мир выше внешних обстоятельств, власти и быта. писатели придерживались позиции синтезирования этих направлений, провозглашая объединительной идею любви к человеку - к его внешнему быту и духовному миру. любовь к человечеству определяла нравственную и эстетическую позицию наиболее яркого представителя сентиментализма - н. карамзина. таким сложным и противоречивым был один из этапов (xviii в. ) становления , ее путь к народности и национальной самобытности. важная проблема всего xviii века - синтез гуманистического и народного начал - решалась от кантемира и ломоносова до пушкина и, обусловленная актуальностью развития россии, была подхвачена xix веком. это во многом подготовило и блестящие достижения в 19-го века.источник:
Золотий жук характеристика образа Вільяма Леграна
Твір розміщено в остап вишня (губенко) від Tvir в Понедельник 1 апреля
Легран Вільям — людина, що знайшла скарб завдяки своїй винахідливості й вірі в обґрунтованість переказів, які іншим здавалися тільки легендою. Л. походить зі стародавньої гугенотської сім’ї; невдачі позбавили його багатств і довели до вбогості. Як озивається про Л. його друг-оповідач, «він відмінно утворений і наділений незвичайними здатностями, але разом з тим заражений мізантропією й страждає від хворобливого стану розуму, упадаючи поперемінно те в захопленість, то в похмурість». На майже безлюдному Селливановом острові, де Л. шукає самоти, він виявляє дивного жука й пергамент, за до яких довідається місцезнаходження скарбу капітана Кидда, героя народних балад, що оспівують цього відважного пірата, що жив за два сторіччя до описуваних подій. Скарб допомагає Л. повернути ніколи втрачене багатство.
Оповідачеві, старому слузі-негрові Юпітеру, і читачам дії Л. стають зрозумілими тільки у фіналі, а доти він здається хворим або божевільним, тоді як на перевірку Л. нагадує Дюпена, володіючи настільки ж твердою розважливістю. По вважав, що всьому незрозуміле й таємничому є логічне пояснення: Л. «не давав своїм думкам збитися зі шляхи, логіка ж допускала тільки одне рішення»