Михаил Иванович Глинка родился в 1804 году 20 мая, в селе Ново Смоленской губернии. М.И. Глинка считается основателем русской национальной школы, первый композитор, принёсший русской музыке всемирную славу." Глинка вдруг одним махом стал наряду...с Моцартом, Бетховеном и с кем угодно. Это можно без всякого преувеличения говорить о человеке, создавшего "Славься". Глинка- гениальный русский композитор. Подобно Пушкину в поэзии, он был основоположником русской классической музыки-оперной и симфонической. Михаил написал такие величайшие оперы, как Иван Сусанин и Руслан и Людмила. А так же, Глинка наметил пути развития русской симфонии: жанровый симфонизм с опорой на народные песни и танцы("Камаринская" и испанские увертюры) и лирико-психологический, представленный "Вальсом-фантазией". Кроме этого , симфонические произведения и танцы из опер заложили основу русского балета. Глинка заложил основные принципы русского музыкального искусства: народность и реализм, правдивость и общедоступность, сплав мастерства и простоты. Этим принципам в дальнейшем следовали все русские музыканты.
Найкращі й найвідоміші міфи, які здебільшого оповідають про кохання богів усіх ступенів і легендарних героїв. Автор майстерно використовує в поемі елементи різноманітних жанрів. У бою між лапіфами і кентаврами відчувається наслідування героїчного епосу, те ж саме і в епізоді калідонського полювання (XII, VIII). Оповідь про життя і смерть Філемона та Бав-кіди слід віднести до ідилії (VIII), про спір між Аяксом і Одіссе-єм — до драматичного агону (XIII), про Вакха — до гімну (III). Любовне послання Бібліди братові Кавну відповідає правилам епістолярного жанру (IX), історії Пірама і Тісби, Кеїка та Алкіо-ни, Пігмаліона належать до любовної лірики (IV, XI, X).
Глинка заложил основные принципы русского музыкального искусства: народность и реализм, правдивость и общедоступность, сплав мастерства и простоты. Этим принципам в дальнейшем следовали все русские музыканты.