«Послушайте!», Маяковский ответьте Ана во Какова логика этого стихотворения, его, так сказать, «поэтическая астрономия»? Почему на небе появляются звёзды? Что они значат для лирического героя?
нашу, вітчизняну українську літературу, має безліч героїв, які викликають інтерес і симпатію. Далеко не завжди ці герої володіють якимись високими людськими якостями, зовсім не обов’язково вони повинні викликати бажання наслідувати їх приклад. Тим не менш, дуже часто такі герої опиняються улюбленими по іншим причинам.
Так сталося і зі мною. Моїм улюбленим героєм стало головна дійова особа твору Ярослава Стельмаха під цікавою назвою “Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера” – Сергій
Стеценко.
Мені дуже сподобалося саме цей твір. Він добре розповідає про дитинство, про пригоди хлопців у часи, коли весь світ навколо настільки цікавий і захоплюючий і коли так хочеться дізнатися якомога більше корисної інформації про весь цей світ. Такий стан і ставлення до життя абсолютно нормальний, логічний і послідовний.
Дитинство створено саме для того, щоб пізнавати світ навколо, черпати з нього інформацію, вчитися думати і робити правильні висновки щодо життя. Головна дійова особа твору веде розповідь від першої особи, а саме це Сергій Стеценко, який пройшов дуже захоплююче дитинство зі своїм другом
Дмитром Омельчуком. Саме з цієї причини мені і сподобався цей герой – він займався тим, чим і потрібно в його віці.
Думається, що всі ті пригоди, які сталися з ним в його дитинстві, стали для нього в цілому надзвичайно корисними, справили істотний вплив на його подальший розвиток і дуже до в майбутньому.
Втім, варто відзначити, що діти, як і дорослі люди, бувають дуже різними. Серед них зустрічаються і негідники, і ті, хто обманює, псує своїх близьких, робить їх життя більш складним. Дуже багато серед людей і брехунів. Якби головний герой твору був таким, він ніколи і ні за що б мені не сподобався. Але він таким, звичайно, ніколи не був.
Навпаки, Сергій був чесною і відкритою людиною, він не боявся визнавати реальність і вже точно нікого сильно не обманював. Крім того, йому та його другові Дмитру також було притаманна й інша надзвичайно важлива якість – вони були людьми дуже сміливими. В кінці твору, коли виник ризик утоплення того, хто розігрував їх і хотів налякати, вони зовсім не зникли де б то не було, вони сміливо кинулися йому на до , тим самим практично врятували його життя.
Сміливі люди завжди викликають симпатію, а тому це теж можна записувати в переваги Сергію.
У кожному літературному творі можна виділити певних людей, які викликають симпатію й інтерес. Але серед всіх їх найбільш улюбленим мною героєм є Сергій Стеценко. Він володіє безліччю корисних людських якостей, а тому й викликає таке приємне ставлення.
Я прочитала произведение В. Г. Распутина «Уроки французского» , главным героем которого является обычный одиннадцатилетний мальчик.
Этот мальчик родился в деревне, в бедной семье. У его матери было трое детей, он – самый старший. Казалось бы, ничего хорошего, но природа наделила мальчика прекрасным умом и трудолюбием. И его мать наперекор всем несчастьям собрала и отправила его в район на учебу.
Учился главный герой хорошо, очень ответственно относился к учебе. Единственное, с чем у мальчика были проблемы, так это с французским. Он очень неплохо знал французские слова и переводил французские тексты, но с произношением как-то не ладилось.
В районе у мальчика была еще одна проблема – голод. Главный герой все время не доедал. Ведь жил он не один, а вместе со знакомой его матери и ее тремя детьми, которым, как и ему, хотелось есть. Они воровали у него еду. Денег у мальчика не было, лишь иногда мать присылала ему вместе с едой по пятерке на молоко. Молоко главному герою было необходимо пить от малокровия. Но однажды, получив деньги, мальчик пошел играть в азартную игру «чику» .
Сначала мальчик ничего не выигрывал, но со временем он приноровился к игре и стал выигрывать некоторые деньги. Владик – главный из играющих – сначала не обращал на это внимания, но потом частые выигрыши героя рассказа задели его самолюбие. Ведь Вадик обычно выигрывал. На самом деле никакого азарта у главного героя не было. Он всего лишь выигрывал рубль на молоко, а потом уходил. И однажды Вадик вместе с дружком его избил.
На следующий день его классная руководительница Лидия Михайловна увидела искровавленную физиономию мальчика и все поняла. После уроков она спокойно с ним побеседовала, взяв с него обещание больше в «чику» не играть. Главный герой пообещал больше такого не делать, но со временем голод стал невыносимым, и мальчик опять отправился на свалку.
Сначала все шло нормально, но когда он взял кассу, его снова избили. Правда, уже не так сильно, но у него сильно была повреждена губа.
На следующий день Лидия Михайловна, как на зло, вызвала его к доске и снова все поняла. Дело в том, что был урок французского языка, а у мальчика и без того проблемы с произношением. С окровавленной губой вообще говорить было нереально. Тогда учительница назначила ему дополнительные занятия по французскому языку у нее дома. Разумеется, она сделала это не только из-за ужасного произношения мальчика, но еще и для того, чтобы отвлечь его от «чики» .
Дополнительные занятия проходили не очень хорошо. От этих уроков главный герой не особо продвинулся во французском, к тому же Лидия Михайловна все время просила, чтобы он у нее поужинал. При этих словах у мальчика пулей выскакивал всякий аппетит. В общем, учительница все время хотела накормить мальчика. Однажды она даже прислала ему посылку с макаронами, но мальчик все равно категорически отказывался от любой заботы.
Потом все как-то восстановилось: появились успехи во французском да и посылки с едой учительница больше не присылала. Но разумеется, Лидия Михайловна не оставила свои попытки мальчику, и однажды она предложила ему сыграть вместе с ней в азартную игру на деньги.
нашу, вітчизняну українську літературу, має безліч героїв, які викликають інтерес і симпатію. Далеко не завжди ці герої володіють якимись високими людськими якостями, зовсім не обов’язково вони повинні викликати бажання наслідувати їх приклад. Тим не менш, дуже часто такі герої опиняються улюбленими по іншим причинам.
Так сталося і зі мною. Моїм улюбленим героєм стало головна дійова особа твору Ярослава Стельмаха під цікавою назвою “Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера” – Сергій
Стеценко.
Мені дуже сподобалося саме цей твір. Він добре розповідає про дитинство, про пригоди хлопців у часи, коли весь світ навколо настільки цікавий і захоплюючий і коли так хочеться дізнатися якомога більше корисної інформації про весь цей світ. Такий стан і ставлення до життя абсолютно нормальний, логічний і послідовний.
Дитинство створено саме для того, щоб пізнавати світ навколо, черпати з нього інформацію, вчитися думати і робити правильні висновки щодо життя. Головна дійова особа твору веде розповідь від першої особи, а саме це Сергій Стеценко, який пройшов дуже захоплююче дитинство зі своїм другом
Дмитром Омельчуком. Саме з цієї причини мені і сподобався цей герой – він займався тим, чим і потрібно в його віці.
Думається, що всі ті пригоди, які сталися з ним в його дитинстві, стали для нього в цілому надзвичайно корисними, справили істотний вплив на його подальший розвиток і дуже до в майбутньому.
Втім, варто відзначити, що діти, як і дорослі люди, бувають дуже різними. Серед них зустрічаються і негідники, і ті, хто обманює, псує своїх близьких, робить їх життя більш складним. Дуже багато серед людей і брехунів. Якби головний герой твору був таким, він ніколи і ні за що б мені не сподобався. Але він таким, звичайно, ніколи не був.
Навпаки, Сергій був чесною і відкритою людиною, він не боявся визнавати реальність і вже точно нікого сильно не обманював. Крім того, йому та його другові Дмитру також було притаманна й інша надзвичайно важлива якість – вони були людьми дуже сміливими. В кінці твору, коли виник ризик утоплення того, хто розігрував їх і хотів налякати, вони зовсім не зникли де б то не було, вони сміливо кинулися йому на до , тим самим практично врятували його життя.
Сміливі люди завжди викликають симпатію, а тому це теж можна записувати в переваги Сергію.
У кожному літературному творі можна виділити певних людей, які викликають симпатію й інтерес. Але серед всіх їх найбільш улюбленим мною героєм є Сергій Стеценко. Він володіє безліччю корисних людських якостей, а тому й викликає таке приємне ставлення.
Я прочитала произведение В. Г. Распутина «Уроки французского» , главным героем которого является обычный одиннадцатилетний мальчик.
Этот мальчик родился в деревне, в бедной семье. У его матери было трое детей, он – самый старший. Казалось бы, ничего хорошего, но природа наделила мальчика прекрасным умом и трудолюбием. И его мать наперекор всем несчастьям собрала и отправила его в район на учебу.
Учился главный герой хорошо, очень ответственно относился к учебе. Единственное, с чем у мальчика были проблемы, так это с французским. Он очень неплохо знал французские слова и переводил французские тексты, но с произношением как-то не ладилось.
В районе у мальчика была еще одна проблема – голод. Главный герой все время не доедал. Ведь жил он не один, а вместе со знакомой его матери и ее тремя детьми, которым, как и ему, хотелось есть. Они воровали у него еду. Денег у мальчика не было, лишь иногда мать присылала ему вместе с едой по пятерке на молоко. Молоко главному герою было необходимо пить от малокровия. Но однажды, получив деньги, мальчик пошел играть в азартную игру «чику» .
Сначала мальчик ничего не выигрывал, но со временем он приноровился к игре и стал выигрывать некоторые деньги. Владик – главный из играющих – сначала не обращал на это внимания, но потом частые выигрыши героя рассказа задели его самолюбие. Ведь Вадик обычно выигрывал. На самом деле никакого азарта у главного героя не было. Он всего лишь выигрывал рубль на молоко, а потом уходил. И однажды Вадик вместе с дружком его избил.
На следующий день его классная руководительница Лидия Михайловна увидела искровавленную физиономию мальчика и все поняла. После уроков она спокойно с ним побеседовала, взяв с него обещание больше в «чику» не играть. Главный герой пообещал больше такого не делать, но со временем голод стал невыносимым, и мальчик опять отправился на свалку.
Сначала все шло нормально, но когда он взял кассу, его снова избили. Правда, уже не так сильно, но у него сильно была повреждена губа.
На следующий день Лидия Михайловна, как на зло, вызвала его к доске и снова все поняла. Дело в том, что был урок французского языка, а у мальчика и без того проблемы с произношением. С окровавленной губой вообще говорить было нереально. Тогда учительница назначила ему дополнительные занятия по французскому языку у нее дома. Разумеется, она сделала это не только из-за ужасного произношения мальчика, но еще и для того, чтобы отвлечь его от «чики» .
Дополнительные занятия проходили не очень хорошо. От этих уроков главный герой не особо продвинулся во французском, к тому же Лидия Михайловна все время просила, чтобы он у нее поужинал. При этих словах у мальчика пулей выскакивал всякий аппетит. В общем, учительница все время хотела накормить мальчика. Однажды она даже прислала ему посылку с макаронами, но мальчик все равно категорически отказывался от любой заботы.
Потом все как-то восстановилось: появились успехи во французском да и посылки с едой учительница больше не присылала. Но разумеется, Лидия Михайловна не оставила свои попытки мальчику, и однажды она предложила ему сыграть вместе с ней в азартную игру на деньги.