Перу замечательного поэта и писателя а. с. пушкина принадлежит много образов романтических, смелых, мужественных и благородных героев. владимир дубровский — один из них. владимир — потомственный дворянин, молодой, образованный. он единственной сын своего отца андрея гавриловича ощущение дубровского, извести его своей добропорядочностью, честным и неподкупным характером. едва завершив службу владимир переносит две тяжелее для него утраты: смерть отца и потерю родового имения. несмотря на обрушившиеся на него несчастья, молодой человек не падает духом. спасая своих крепостных от расправы, он уводит их в лес и становится предводителем отряда разбойников, быстро прославившегося своим странным благородством: они никого не убивали, а грабили только богатых. настойчиво и верно идет дубровский к своей главной цели — отомстить виновнику всех своих бед кириле петровичу троекурову. однако судьба подготовила ему новое испытание — любовь к маше троекуровой. в своем стремлении сделать девушку счастливой, не омрачать ее жизни потерей родных ей людей, владимир готов отказаться от своего намерения. любовь к маше толкает дубровского на дерзкие и отчаянные поступки: он хитростью проникает в дом троекуровых и даже умудряется завоевать расположение и уважение самого барина. к сожалению, удача не всегда сопутствует молодому благородному разбойнику. волей обстоятельств маша выходит замуж за старого князя, а след самого дубровского теряется в неизвестности. однако память о нем, наверняка, надолго останется в сердцах людей, знакомых с ним, и даже узнавших о нем со страниц известной повести а. с. пушкина.
в невеличкому районі на захід від площі вашінгтона вулиці показилися й розбились на вузькі смужки, що називаються прої. ці проїзди утворюють химерні кути й повороти. там одна вулиця перетинає навіть сама себе разів зо два. якомусь художникові пощастило відкрити надзвичайно цінні властивості цієї вулиці. уявімо собі, що збирач боргів з рахунком за фарби, папір та полотно, йдучи цим маршрутом, раптом стрічає самого себе, коли він уже повертається назад, не діставши в оплату жодного цента! отож люди мистецтва незабаром налетіли в старий чудернацький грініч-вілідж упошуках вікон, що виходять на північ, гостроверхих дахів xviii століття, голландських мансард і низької квартирної платні. потім вони притягли туди з шостої авеню кілька олов'яних кухлів та одну-дві жаровні й утворили «колонію».
в невеличкому районі на захід від площі вашінгтона вулиці показилися й розбились на вузькі смужки, що називаються прої. ці проїзди утворюють химерні кути й повороти. там одна вулиця перетинає навіть сама себе разів зо два. якомусь художникові пощастило відкрити надзвичайно цінні властивості цієї вулиці. уявімо собі, що збирач боргів з рахунком за фарби, папір та полотно, йдучи цим маршрутом, раптом стрічає самого себе, коли він уже повертається назад, не діставши в оплату жодного цента! отож люди мистецтва незабаром налетіли в старий чудернацький грініч-вілідж упошуках вікон, що виходять на північ, гостроверхих дахів xviii століття, голландських мансард і низької квартирної платні. потім вони притягли туди з шостої авеню кілька олов'яних кухлів та одну-дві жаровні й утворили «колонію».