У Полтаві, на високій горі, стояв дім, огороджений з одного боку парканом, з другого частоколом. Згори було видно направо і наліво ліси. Перед горою простягався широкий луг, за якого срібною стрічкою переливалася річка Ворскла. У тому домі, в убогій дворянській сім’ї, народився 29 серпня 1769 року Іван Котляревський. Батько був канцеляристом у магістраті. Іван Котляревський вчився в дяка, потім вступив до Полтавської, так званої Катеринославської семінарії, до якої ходив упродовж восьми років. Вже в семінарії проявив поетичний хист, схильність до віршування, завдяки чому його прозвали товариші «ритмачем». Не скінчивши семінарії, вчителював у домах панів-дідичів. Тоді мав нагоду приглянутися до народного життя. Щоб краще познайомитися з народним побутом, переодягався в народне вбрання, бував на народних досвідках, вечорницях. Записувати слова, збирав приповідки та пісні, приглядався до народних звичаїв. Добутком того вдумливого народного життя була частина Енеїди, в якій Котляревський дав образ українського побуту. В 1796-му році вступив до війська. У війні з Туреччиною виявив лицарську відвагу. Коли полк, у якому служив, перенесено з України на Литву, Котляревський покинув військову службу. Котляревський жив і реалізувався як митець на полтавських землях
У Полтаві, на високій горі, стояв дім, огороджений з одного боку парканом, з другого частоколом. Згори було видно направо і наліво ліси. Перед горою простягався широкий луг, за якого срібною стрічкою переливалася річка Ворскла. У тому домі, в убогій дворянській сім’ї, народився 29 серпня 1769 року Іван Котляревський. Батько був канцеляристом у магістраті. Іван Котляревський вчився в дяка, потім вступив до Полтавської, так званої Катеринославської семінарії, до якої ходив упродовж восьми років. Вже в семінарії проявив поетичний хист, схильність до віршування, завдяки чому його прозвали товариші «ритмачем». Не скінчивши семінарії, вчителював у домах панів-дідичів. Тоді мав нагоду приглянутися до народного життя. Щоб краще познайомитися з народним побутом, переодягався в народне вбрання, бував на народних досвідках, вечорницях. Записувати слова, збирав приповідки та пісні, приглядався до народних звичаїв. Добутком того вдумливого народного життя була частина Енеїди, в якій Котляревський дав образ українського побуту. В 1796-му році вступив до війська. У війні з Туреччиною виявив лицарську відвагу. Коли полк, у якому служив, перенесено з України на Литву, Котляревський покинув військову службу. Котляревський жив і реалізувався як митець на полтавських землях
Объяснение: