повість “гуси лебеді летять” є прикладом поетичної розповіді письменника михайла стельмаха про своє дитинство. саме гуси на початку і наприкінці твору символізують плин книги життя, де найяскравішою сторінкою для кожного є його дитинство.
бачимо, що михайлик був жвавий і веселий хлопець, схильний як до глибоких роздумів, так і до смішних витівок. злиденне життя зробило його співчутливим до бідних. тут мимоволі згадується гарбузове насіння, яке передавали дитячі рученята голодним подорожнім. хлопець вирізнявся серед інших допитливістю. дідусь часто розмовляв з малим, а онук любив слухати казки, які зачаровували своєю казковістю і торжеством добра. розповідав про велич природи, про необхідність дбайливого ставлення до неї. тому михайлик зростав спостережливим, захоплювався красою рідного краю, мріяв побільше дізнатися про рослини і тварини. розумів, що в цьому йому звичайно також книжки. мова хлопця була наповнена дотепними висловами, фразеологічними зворотами , які є перлинами народної мудрості.
не дивлячись на те, що михайло стельмах походив з небагатої сім’ї, але дитинство його, любов’ю та турботою, можна назвати щасливим.
объяснение:
повість “гуси лебеді летять” є прикладом поетичної розповіді письменника михайла стельмаха про своє дитинство. саме гуси на початку і наприкінці твору символізують плин книги життя, де найяскравішою сторінкою для кожного є його дитинство.
бачимо, що михайлик був жвавий і веселий хлопець, схильний як до глибоких роздумів, так і до смішних витівок. злиденне життя зробило його співчутливим до бідних. тут мимоволі згадується гарбузове насіння, яке передавали дитячі рученята голодним подорожнім. хлопець вирізнявся серед інших допитливістю. дідусь часто розмовляв з малим, а онук любив слухати казки, які зачаровували своєю казковістю і торжеством добра. розповідав про велич природи, про необхідність дбайливого ставлення до неї. тому михайлик зростав спостережливим, захоплювався красою рідного краю, мріяв побільше дізнатися про рослини і тварини. розумів, що в цьому йому звичайно також книжки. мова хлопця була наповнена дотепними висловами, фразеологічними зворотами , які є перлинами народної мудрості.
не дивлячись на те, що михайло стельмах походив з небагатої сім’ї, але дитинство його, любов’ю та турботою, можна назвати щасливим.
наталия ивановна -у врат обители святой
стоял просящий подаянья
бедняк иссохший, чуть живой
от глада, жажды и страданья.
куска лишь хлеба он просил,
и взор являл живую муку,
и кто-то камень положил
в его протянутую руку.
так я молил твоей любви
с слезами горькими, с тоскою;
так чувства лучшие мои
обмануты навек тобою
мария щербатова-
на светские цепи,
на блеск утомительный
цветущие степи
украйны она променяла,
но юга родного
на ней сохранилась примета
среди ледяного,
среди беспощадного света.
как ночи украйны,
в мерцании звезд незакатных,
исполнены тайны
слова ее уст ароматных,
прозрачны и сини,
как небо тех стран, ее глазки,
как ветер пустыни,
и нежат и жгут ее ласки.
и зреющей сливы
румянец на щечках пушистых
и солнца отливы
играют в кудрях золотистых.
и, следуя строго
печальной отчизны примеру,
в надежду на бога
хранит она детскую веру;
как племя родное,
у чуждых опоры не просит
и в гордом покое
насмешку и зло переносит;
от дерзкого взора
в ней страсти не вспыхнут ,
полюбит не скоро,
зато не разлюбит уж даром.