1)У вірші «Барвношатна владарко, Афродіто…» Сапфо звертається до богині із проханням до домогтися взаємності або перебороти почуття, що гнітить душу. 2)"Сумні елегії» Овідія; . 3)вислів, пов'язаний із міфом про яблуко, що його богиня чвар Ерида підкинула гостям на весіллі Пелея та Фетіди. Переносно — предмет суперечок, причина ворогування 4)Троянський кінь — міфічна споруда у вигляді коня, з до якої греки хитрощами здобули перемогу в Троянській війні. У переносному значенні — хитрі дії, підступні засоби боротьби 5)Тема. Гуманістичний пафос «Іліади» - осуд війни та її жорстокості, співчуття людському горю, повага до людини, поетизація її героїзму та подвигу. 6)жанр лірики, вірш, що виражає піднесені почуття, викликані важливими історичними подіями, діяльністю історичних осіб. Оді притаманні урочистість і патетичність у висловленні почуттів. 7)--- 8)Ахілл – як його описує сам Гомер: прудконогий Ахілл; Ахілл богосвітлий; богоподібний Ахілл. Риси характеру Ахілла: мужність; сила; справедливість; егоїзм; почуття власної гідності; почуття героїчної честі; благородство; жорстокість. Гектор – за описом Гомера – коней баских упокірник; божистий ; шоломосяйний; осяйливий. Риси характеру Гектора: мужність; людяність; жертовність; благородство; сумлінність; стриманість; ніжність; вірність. 9)--- 10) Ім’я легендарного Одіссея відомо, мабуть, кожному в світі як символ довготривалого повернення на Батьківщину через багато пригод. Мандри Одіссея описані в “Одіссеї”, яка написана не послідовно, а з використанням ретроспективної композиції. Повернення Одіссея на рідну Ітаку тривало довгих десять років. Розповідь про перші три роки мандрів міститься в спогадах, про які він оповідає під час бенкету в царя. Так ми дізнаємося про епізод з однооким циклопом Поліфемом, який хотів з’їсти Одіссея та його друзів, але опоєний героєм, втратив пильність, і око йому викололи. Так врятувалися мандрівники того разу. В X пісні Одіссей потрапляє до чарівниці Кірки, яка направляє його до підземного світу, аби почути пророцтво про своє майбутнє. Переконливе зображення підземного світу свідчить про уявлення греків, про їхню ментальність. Після низки страшних пригод Одіссей потрапляє на острів до німфи Калісто, яка утримує його протягом семи років, аж поки бога не вирішили нарешті повернути Одіссея на Ітаку. Нелегкі й страшні були мандри героя, тому що на шляху він не тільки долав перешкоди, перемагаючи себе, але й губив друзів. Найгірше почувався Одіссей тоді,коли гинули його друзі, разом з якими він прагнув досягти берегів Ітаки. Почуття гіркоти від втрати посилювалося ще й почуттям провини за те, що не зміг уберегти друзів. Із відчаєм звертається він до богів, благаючи про справедливість. Та чи завжди його чують? В “Одіссеї” ясно сказано, що ніщо не відбувається без волі богів. Отож богиня Афіна й допомагає Одіссею, коли він повернувся на Ітаку, побороти численних царків, що претендували на руку його дружини Пенелопи та його царство. Двадцять довгих років чекала на нього вірна дружина, поки він був десять років на війні, а потім, із волі богів, мандрував світом, ризикуючи життям, втрачаючи друзів. І нагородою йому став дім, сповнений щастя. Якоюсь мірою мандри Одіссея були не тільки фізичними, але й філософськими: його мандри – то шлях пізнання, шлях до гармонії і щастя в родині. Такими були уроки поеми “Одіссея”, що розповіла всьому світові про мандри цього героя.
1) Целый день осыпаются с кленов силуэты багряных сердец. - метафора
2) И сердце готово к вершине бежать из груди. - олицетворение
3) Под ним Казбек, как грань алмаза, снегами вечными сиял. - сравнение
4)В каждый гвоздик душистой сирени, распевая, вползает пчела . - олицетворение
5) Навис покров угрюмой нощи на своде дремлющих небес; в безмолвной тишине почили дол и рощи, в седом тумане дальний лес; - эпитеты
6) Не жалею, не зову, не плачу, все пройдет, как с белых яблонь дым. - сравнение
7) Терек воет, дик и злобен, (олицетворение) меж утесистых громад, буре плач его подобен, (сравнение) слезы брызгами летят. - сравнение
8) Знаю я, что не цветут там чащи, не звенит лебяжьей шеей рожь . - сравнение
9 И кудри их белы, как утренний снег над славной главою кургана. - сравнение.
2)"Сумні елегії» Овідія; .
3)вислів, пов'язаний із міфом про яблуко, що його богиня чвар Ерида підкинула гостям на весіллі Пелея та Фетіди. Переносно — предмет суперечок, причина ворогування
4)Троянський кінь — міфічна споруда у вигляді коня, з до якої греки хитрощами здобули перемогу в Троянській війні. У переносному значенні — хитрі дії, підступні засоби боротьби
5)Тема. Гуманістичний пафос «Іліади» - осуд війни та її жорстокості, співчуття людському горю, повага до людини, поетизація її героїзму та подвигу.
6)жанр лірики, вірш, що виражає піднесені почуття, викликані важливими історичними подіями, діяльністю історичних осіб. Оді притаманні урочистість і патетичність у висловленні почуттів.
7)---
8)Ахілл – як його описує сам Гомер: прудконогий Ахілл; Ахілл богосвітлий; богоподібний Ахілл. Риси характеру Ахілла: мужність; сила; справедливість; егоїзм; почуття власної гідності; почуття героїчної честі; благородство; жорстокість. Гектор – за описом Гомера – коней баских упокірник; божистий ; шоломосяйний; осяйливий. Риси характеру Гектора: мужність; людяність; жертовність; благородство; сумлінність; стриманість; ніжність; вірність.
9)---
10)
Ім’я легендарного Одіссея відомо, мабуть, кожному в світі як символ довготривалого повернення на Батьківщину через багато пригод. Мандри Одіссея описані в “Одіссеї”, яка написана не послідовно, а з використанням ретроспективної композиції. Повернення Одіссея на рідну Ітаку тривало довгих десять років. Розповідь про перші три роки мандрів міститься в спогадах, про які він оповідає під час бенкету в царя. Так ми дізнаємося про епізод з однооким циклопом Поліфемом, який хотів з’їсти Одіссея та його друзів, але опоєний героєм, втратив пильність, і око йому викололи. Так врятувалися мандрівники того разу. В X пісні Одіссей потрапляє до чарівниці Кірки, яка направляє його до підземного світу, аби почути пророцтво про своє майбутнє. Переконливе зображення підземного світу свідчить про уявлення греків, про їхню ментальність. Після низки страшних пригод Одіссей потрапляє на острів до німфи Калісто, яка утримує його протягом семи років, аж поки бога не вирішили нарешті повернути Одіссея на Ітаку. Нелегкі й страшні були мандри героя, тому що на шляху він не тільки долав перешкоди, перемагаючи себе, але й губив друзів. Найгірше почувався Одіссей тоді,коли гинули його друзі, разом з якими він прагнув досягти берегів Ітаки. Почуття гіркоти від втрати посилювалося ще й почуттям провини за те, що не зміг уберегти друзів. Із відчаєм звертається він до богів, благаючи про справедливість. Та чи завжди його чують? В “Одіссеї” ясно сказано, що ніщо не відбувається без волі богів. Отож богиня Афіна й допомагає Одіссею, коли він повернувся на Ітаку, побороти численних царків, що претендували на руку його дружини Пенелопи та його царство. Двадцять довгих років чекала на нього вірна дружина, поки він був десять років на війні, а потім, із волі богів, мандрував світом, ризикуючи життям, втрачаючи друзів. І нагородою йому став дім, сповнений щастя.
Якоюсь мірою мандри Одіссея були не тільки фізичними, але й філософськими: його мандри – то шлях пізнання, шлях до гармонії і щастя в родині. Такими були уроки поеми “Одіссея”, що розповіла всьому світові про мандри цього героя.