Поясните, Почему фантастический финал повести "Шинель" основные приемы гротеска. Почему критики сравнивают немую сцену из "ревизора" с окончанием истории башмачника? мог ли писатель использует здесь иной художественный прием?
Семья дяди левонтия живёт бедно, но ярко. когда хозяин получает зарплату, не только его семью, но и всех соседей охватывает какая-то "неспокойность, лихорадка". тётка васёна быстро раздаёт долги, и один день все бесшабашно гуляют, а уже через несколько дней опять приходится занимать. их отношение к жизни показано через отношение к дому, в котором "были одни и ничего больше".окна у них кое-как застеклены (их выбивает довольно часто пьяный отец) , посередине избы находится "раскорячившись" печка. эти детали подчёркивают, что живёт семья дяди левонтия как придётся, не задумываясь. герой рассказа, находясь рядом с левонтьевскими , попадает под их влияние.
Кохання – дійсно дивовижне почуття. про нього так багато сказано і написано, але до тих пір, доки сам не закохаєшся, зрозуміти його неможливо. кохання може здолати всі перешкоди на своєму шляху, якими б складними вони не були. здавалося б, смерть перемогти неможливо, але завдяки коханню стає реальним навіть це. сьогодні у нашому житті можна часто почути, що кохання немає або що краще виходити заміж по розрахунку, ніж за кохану людину. але я не можу з цим погодитися. життя без любові, звичайно, можливе. але яким воно буде? сірим і монотонним. нецікавим і беззмістовним. коли люди кохають одне одного, вони однаково думають, однаково мріють, однаково бачать світ. хтось із відомих сказав, що кохати – це не значить дивитися один на одного, це значить – дивитися в одному напрямі. коли бачиш закоханих, здається, що вони розуміють один одного без слів. а ще я впевнена, що справжнє кохання вічне. я знаю людей, які прожили разом все життя, і сьогодні, коли вони дивляться один на одного, в їхніх очах стільки тепла і ніжності, стільки любові, що дух перехоплює. кохання сильніше за смерть! саме воно стільком воїнам повернутися додому з війни, саме присутність дорогої людини інколи повертає до життя, здавалося б, безнадійного хворого. саме завдяки коханню, врешті-решт, народжуються діти. кажуть, що справжнє кохання дається раз у житті. і головне – не проґавити його, не пройти мимо. недарма слово «кохання» є деякою мірою протиставленням до слова «смерть», адже кохання – це життя, рух уперед, коли хочеться вдосконалюватися, жити і дихати, коли здається, що ти не ходиш, а просто літаєш над землею, що в тебе виросли крила. тож неможливо не погодитися з тим, що кохання сильніше за смерть.
