1.Некрасивая и это знает, иначе не было бы такого смеха, безудержного веселья, всеохватывающей любви ко всем. А о свей некрасивости Наташа даже ни разу не говорила.
2.« Она упала на мать и расхохоталась так громко и звонко, что все, даже чопорная гостья, против воли засмеялись».
В Отрадном:
2.Удовлетворена жизнью, слиянием с природой. Болконский любуется ею. Его жизнь после «встречи» меняется к лучшему
На балу:
3.«Давно я ждала тебя»,- как будто сказала эта испуганная и счастливая девочка своей просиявшей из-за готовых слез улыбкой, поднимая свою руку на плечо князя Андрея».
У дядюшки:
4.Отходит душой: с вдохновением слушает пение, по велению сердца пускается в пляс, скачет во весь дух во время охоты, позабыв и про охоту, и про всех остальных.
В театре:
5.Чувствует себя красивой, т.к. на нее смотрят, от этого девочка ее возраста, женщина любого возраста счастлива.
Любовь к Анатолю Курагину.
6. Отдается вся этой любви, а раз решилась даже на такое, как уехать с ним, то счастлива.
Можливо зрозуміти і підтримати Журдена у мрії стати дворянином, але не в його вчинках та власних вадах. Це бажання настільки затьмарює його розум, зо він не помічає, наскільки смішно виглядає та як ним маніпулюють та користуються інші: його вчителі, пан Дорант, кравець... також у фіналі твору його ошукають знову, вмовляючи віддати доньку нібито за «сина турецького султана», пропонуючи Журдену титул «мамамуші».
Журден виглядає дуже кумедно у прагненні стати паном легко вірить у всі лестощі, а також, вивчаючи науки, він хоче вивчати їх не заради того, щоб бути розумнішим, а для того, щоб бути у очах інших справжнім дворянином, який розуміється у всіх цих речах.
Його бажання можна підтримувати, але не те, як він втілює його у життя.
В детстве:
1.Некрасивая и это знает, иначе не было бы такого смеха, безудержного веселья, всеохватывающей любви ко всем. А о свей некрасивости Наташа даже ни разу не говорила.
2.« Она упала на мать и расхохоталась так громко и звонко, что все, даже чопорная гостья, против воли засмеялись».
В Отрадном:
2.Удовлетворена жизнью, слиянием с природой. Болконский любуется ею. Его жизнь после «встречи» меняется к лучшему
На балу:
3.«Давно я ждала тебя»,- как будто сказала эта испуганная и счастливая девочка своей просиявшей из-за готовых слез улыбкой, поднимая свою руку на плечо князя Андрея».
У дядюшки:
4.Отходит душой: с вдохновением слушает пение, по велению сердца пускается в пляс, скачет во весь дух во время охоты, позабыв и про охоту, и про всех остальных.
В театре:
5.Чувствует себя красивой, т.к. на нее смотрят, от этого девочка ее возраста, женщина любого возраста счастлива.
Любовь к Анатолю Курагину.
6. Отдается вся этой любви, а раз решилась даже на такое, как уехать с ним, то счастлива.
Можливо зрозуміти і підтримати Журдена у мрії стати дворянином, але не в його вчинках та власних вадах. Це бажання настільки затьмарює його розум, зо він не помічає, наскільки смішно виглядає та як ним маніпулюють та користуються інші: його вчителі, пан Дорант, кравець... також у фіналі твору його ошукають знову, вмовляючи віддати доньку нібито за «сина турецького султана», пропонуючи Журдену титул «мамамуші».
Журден виглядає дуже кумедно у прагненні стати паном легко вірить у всі лестощі, а також, вивчаючи науки, він хоче вивчати їх не заради того, щоб бути розумнішим, а для того, щоб бути у очах інших справжнім дворянином, який розуміється у всіх цих речах.
Його бажання можна підтримувати, але не те, як він втілює його у життя.