Придумайте четверостишее со словами букет и планшет.

Миф повествует об Арионе, который, будучи талантливым певцом, виртуозно владевшим кифарой, нажил достаточное состояние и решил отправиться домой, наняв корабль. Разбойники-корабельщики задумали украсть его богатство, но Арион, под предлогом исполнения последней песни, прыгнул в море, и там его дельфин. Позднее он вернул себе свое богатство.

"Арион" Пушкина очень далек от мифа. Единственное сходство в том, что Арион и лирический герой Пушкина - служители музы.
"Арион" Пушкина - это аллегория. Пушкин иносказательно изображает декабристов, восставших, не боясь гнева царя, и себя между ними. (кстати, стихотворение написано на годовщину восстания декабристов). Среди бушующих волн (народные волнения), одни в челне (декабристов было немного), сражаясь со стихией (гневом государственной власти, царя), они все равно плыли вперед, пока буря (гнев царя) не сокрушила судно (подавление восстания). Судно потонуло, унеся жизни всей команды (повешение некоторых декабристов, ссылка остальных), кроме певца (Пушкин находился под строгим присмотром).
Свое лирический герой связывает с милостью всевышнего. Звучит мотив, что поэт - избранник божий. (риза - одежда служителя бога). Также лирический герой четко дает понять, что не отступил от "вольнодумческих идей" декабристов и все так же верен им: "Я гимны прежние пою". Смысл стихотворения - сила искусства неподвластна ничему. Поэт - служитель высших сил.

Головний герой казки дід спочатку робив погані вчинки: зрубав дерево, зруйнував хатку хухи-моховинки, кинув сокирою, щоб убити хуху, та тільки поранив їй ніжку. але після того як хухи врятували йому життя, дід змінив свою думку про цих істот і віднині розповідав людям про них тільки гарне. фантастичні істоти в казці — хухи лісові, пе-черниці, очеретянки, бур’янки, степовички, байрачні, левадні та хо, зокрема хо-суковик, лісовик добро і зло в казці «хуха-моховинка»   носії добра в казці — хухи та хо. носій зла — дід, який спочатку зруйнував житло моховинки, а потім зробив її кривою на все життя. та василь королів-старий розриває коло зла. коли дідові потрібна була , хуха-моховинка забула свої образи і врятувала його та ще й покликала інших лісових істот. у казці «хуха-моховинка» королева-старого добро несуть фантастичні істоти, а зло — людина. опис зовнішності хухи-моховинки хуха-моховинка це дуже маленька й легенька лісова істота.вона м’яка на дотик,вкрита довгою зеленою вовною,має голі мордочку і лапки.хуха маленька як кошенятко.вона вірна й товариська,якщо у якоїсь тваринки лихо — завжди .ще вона дуже працьовита. «як і всі інші хухи, моховинка так само мала мінливу вовничку, яка враз сама собою робилася того кольору, що й ті речі, біля яких бувають хухи. моховинка найчастіше була зеленою, бо рідко відбігала від своєї зеленої хатки. але ж коли вона бігала по соснових старих глянцях, що лежали на землі, то ставала такою ж рудувато-червоною, як вони. біля потоку була вона блакитною, як вода, на піску — жовтою, як пісок, між кущами шипшини — рожевою, на вересі — фіалковою, на снігу ставала білою». «була вона й сама пухка, як мох. мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривало все її тільце. сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-фіалкову квіточку — «братики». та були ще в неї голенькі зісподу, рожеві лапки». «хухи не можуть говорити, доки бувають невидимі. вони тільки пищать, як мишки, або муркочуть, як котики. сили вони також не мають, бо легенькі, як пушинка, а м’якенькі, як вата». чого вчить казка»хуха-моховинка»? казка вчить нас любити і берегти природу, тварин, людей. засуджує тих людей, що незаконно рубають дерева, неуважно ставляться до тварин. слід пам’ятати слова з біблії про те, що на зло потрібно відповідати добром. і тоді добро повернеться.