Ассоль — головна героїня повісті «пурпурові вітрила». ассоль — це дівчина, чия мрія стала дійсністю. ассоль рано втратила матір, і її виховав батько — суворий і замкнутий лонгрен. односельці їх цуралися, так як за версією власника таверни лонгрен був жорстоким і безсердечним. він не врятував його, коли того відносило в море. а те, що через нього померла мері, мати ассоль, власник таверни промовчав. з тих пір ассоль та її батька в селі недолюблювали, їх уникали. крім того, ассоль вважали несповна розуму після її розповіді про зустріч з чарівником, який обіцяв, що за нею колись приїде відважний принц на кораблі з червоними вітрилами. за це її називали не інакше, як «корабельна ассоль». за вдачею це була дівчина з багатою уявою і добрим серцем. вона могла говорити з деревами та чагарниками, як живими, піклуватися про братів менших, і щиро мріяти. коли вона підросла, то стала справжньою красунею. все що ассоль надягала, здавалося новим і чарівним. її обличчя було по-дитячому наївним і променистим. вона ні на мить не забувала про свою мрію і часто її уявляла. навіть лонгрен думав, що пройде час, і вона забуде слова казкаря егля. уміння самозабутньо мріяти і ігнорувати злі глузування оточуючих пішли дівчині на користь. у її житті, насправді, з’явився хтось особливий, надів на її палець кільце, поки вона спала. після цього, вона ще більше впевнилася в тому, що «він» скоро з’явиться в її житті. незабаром в селі каперни з’явився той самий корабель з червоними вітрилами, а з ним і артур грей — капітан корабля, відважний моряк, благородна людина, який почув історію про ассоль і втілив її в реальність. паспорт-характеристика образу ассоль родина. батько лонгрен, колишній моряк, мати мері, померла соціальний статус, матеріальний стан. донька моряка, бідна дитинство. самотність серед людей. тільки батько був для неї близькою людиною й створював атмосферу любові й родинного тепла. заняття, уміння: господарювала вдома, шила, продавати іграшки, спілкувалася з природою, мріяла ставлення оточуючих. більшість людей не розуміли її і не прагнули зрозуміти. тільки батькове серце билося в унісон із серцем ассоль. сприйняття навколишнього світу. відчувала красу природи, яка була для неї живою істотою, поетично сприймала оточуючий світ, у ній жило дві дівчини: одна донька матроса й ремісника, друга — «живий вірш». риси характеру: мрійлива, романтична, добра, працьовита, сильна духом, любить природу і розуміє її; турботлива донька складові щастя: віра в мрію; оптимізм; здатність протистояти труднощам; передчуття дива
Вгороде княжье-вено* есть старый заброшенный замок, где живут нищие. однажды в этом замке происходит столкновение между нищими. в итоге часть нищих оказывается на улице. (*прототипом является город ровно, украина) ii. проблематические натуры выгнанные из замка нищие поселяются в старой часовне. главным среди этих нищих становится пан тыбурций. у него есть двое приемных детей – валек и маруся. iii. я и мой отец в этом же городе живет мальчик вася – главный герой рассказа. вася живет с отцом и маленькой сестрой соней. мать васи умерла. отец васи мало занимается сыном. поэтому вася проводит много времени на улице. iv. я приобретаю новое знакомство однажды вася и его приятели идут в старую часовню. приятели от страха убегают. а вася остается. внутри часовни вася встречает мальчика валека и его сестру марусю, которые живут в заброшенной часовне. валек и маруся приглашают васю приходить к ним в гости. они решают видеться тайно, чтобы тыбурций не узнал. вася уходит и никому не говорит о своих новых друзьях. v. знакомство продолжается с этих пор вася постоянно тайно навещает валека и марусю. они становятся друзьями. вася замечает, что маруся все время грустна. жизнь в "подземелье" портит здоровье девочки. vi. среди «серых камней» однажды вася и валек встречаются на улице в городе. вася видит, что валек что-то затевает. позже вася узнает, что валек украл булку для сестры маруси. вася знает, что воровать нехорошо. но ему жалко своих нищих друзей. вася приходит домой и горько плачет. vii. на сцену является пан тыбурций однажды пан тыбурций застает васю в «подземелье» в гостях у валека и маруси. сначала вася боится тыбурция. но потом они становятся приятелями. viii. осенью вася по-прежнему тайно приходит в гости в «подземелье» к валеку, марусе и тыбурцию. маленькая маруся начинает сильно болеть. она слабеет на глазах и все больше лежит в постели. ix. кукла вася надеется подбодрить марусю. он просит у сестры куклу и дает ее больной марусе. девочка радуется подарку и чувствует себя лучше, но ненадолго. тем временем отец васи узнает о том, что мальчик дружит с нищими. отец решает изолировать сына от "дурного общества" и не выпускает его из дома. однажды домой к васе приходит пан тыбурций с куклой. он сообщает, что маруся умерла. тыбурций заступается за васю перед отцом и объясняет, что мальчик не сделал ничего плохого. тогда отец отпускает васю попрощаться с умершей марусей. заключение после смерти маруси пан тыбурций и валек бесследно исчезают из города. вася, соня и даже их отец навещают могилку маруси. став взрослыми, вася и его сестра соня уезжают из города. на прощание они также приходят на могилку маруси. это было краткое содержание рассказа "в дурном обществе" короленко по главам: краткий пересказ, в котором отражены основные события и факты.
джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua