"Природному вселенная тесна, искусственному ж замкнутость нужна" - объясните значение цитаты из произведения Иоганна Вольфганга Гёте "Фауст" (перевод Бориса Пастернака).
В оповіданні Любові Пономаренко «Гер переможений» йдеться про те, як після Великої Вітчизняної війни група полонених німців відбудовує українське містечко. Місцеві жителі не мають ненависті до цих нещасних, їм скоріше жаль їх, тому вони намагаються до полоненим: дають їм їжу, старий одяг. Тільки діти подекуди виявляють вороже ставлення до чужинців. Незважаючи на це, німці люблять місцевих дітлахів, бачачи в них своїх малюків, що залишилися на далекій батьківщині.Мені здається, що письменниця хотіла викликати співчуття до нещасних полонених, показати, що будь-яка людина заслуговує на повагу, тим більше, якщо вона добра й чуйна. Оповідання показує, що не можна поділяти людей на «своїх» і «ворогів», бо насправді є люди добрі й злі; щирі, здатні на любов/та інші — які уміють лише вбивати, зневажати та руйнувати. Перші заслуговують на повагу, другі — на презирство.
Я тетрадь. Некоторые дети относятся ко мне уважительно. Они одевают обложку, пишут аккуратной ручкой. Но некоторые относятся как на отвяжись. Рвут страницы, пишут протекающими ручками, мнут и не одевают в обложку. Во мне бывают и каракули и красивые записи. Красивые записи мне нравятся больше. Однажды я закончилась. Было грустно. Ко мне никто не подходил долгое время. Я валялась в тумбочке. Но мне добавили листы и я снова стала прежней. Жизнь моя не весела не грустна. Я просто лежу на столе или в шкафу. Скучно и не более. как то так вот :)
Я тетрадь. Некоторые дети относятся ко мне уважительно. Они одевают обложку, пишут аккуратной ручкой. Но некоторые относятся как на отвяжись. Рвут страницы, пишут протекающими ручками, мнут и не одевают в обложку. Во мне бывают и каракули и красивые записи. Красивые записи мне нравятся больше. Однажды я закончилась. Было грустно. Ко мне никто не подходил долгое время. Я валялась в тумбочке. Но мне добавили листы и я снова стала прежней. Жизнь моя не весела не грустна. Я просто лежу на столе или в шкафу. Скучно и не более.
как то так вот :)