1860,17 (29) січня – Антон Павлович народився в Таганрозі в міщанській родині. 1868-1879 – Навчання в Таганрозькій класичній гімназії. Переїзд до Москви 1879-1884 – Навчання в Московському університеті на медичному факультеті. 1880 – Публікація першого оповідання «Лист до вченого сусіда». Починає друкувати короткі гумористичні оповідання в журналах “Стрекоза”, “Будильник”. 1878-1881 – Робота над п’єсою «Безбатьківщина». 1884 – закінчив університет, зайнявся медичною практикою. Розповіді «Хамелеон», «Хірургія», «Бродіння умів», «Іспит на чин». 1888 – повість “Степ”. Чехову присуджена академічна Пушкінська премія за збірку “У сутінках”. 1902 – внаслідок захворювання туберкульозом переселяється в Ялту, де зближується з Горьким. 1890 – здійснює поїздку на Сахалін. Пише книгу “Острів Сахалін” (1893-1894) 1892 – оселився під Москвою, в селі Меліхово (нині Чеховський район). Створює повісті й новели – “Дуель”, “Дім з мезоніном”, “Палата №6” та інші. 1897-99 – робота дільничним лікарем. Створює п’єси “Чайка”, “Дядя Ваня”, “Три сестри”. 1901 – одружився з акторкою художнього театру О.Л. Кніппер. Робота над п’єсою «Три сестри». 1903-04 – пише п’єсу “Вишневий сад”. 1904, червень – у зв’язку із загостренням туберкульозу виїжджає з дружиною до Німеччини для лікування на курорт Браденвейлер. 1904, 9 липня – Похований на Новодівичому кладовищі в Москві.
«Я опять ошибся: любовь дикарки немногим лучше любви знатной барышни… если вы хотите, я ее еще люблю, я за нее жизнь отдам, только мне с нею скучно…».«Да, я уже тот период жизни душевной, когда ищут только счастья, когда сердце чувствует необходимость любить сильно и страстно кого-нибудь, теперь я только хочу быть любимым, и то очень немногими… одной постоянной привязанности мне было бы довольно, такая привычка сердца…».Данные высказывания характеризуют героя как очень одинокого человека, который ни в чем не может найти упоения, и даже любовь оказывается только временным увлечением. Герой скучает всегда и везде. Он не умеет любить, он может только «влюбить» в себя и заставить страдать других людей, что дает ему возможность на время ощутить чувство счастья.О счастье герой говорит: «Быть для кого-нибудь причиной страданий и радостей, не имея на то никакого положительного права, - не самая ли это сладкая пища для нашей гордости? А что такое счастье? Насыщенная гордость…».Герой получает удовольствие, когда чувствует свое превосходство над другими людьми, потому что это позволяет ему разогнать скуку. Все это характеризует его как «скучающего» человека, не нашедшего себе применения в жизни.
1860,17 (29) січня – Антон Павлович народився в Таганрозі в міщанській родині. 1868-1879 – Навчання в Таганрозькій класичній гімназії. Переїзд до Москви 1879-1884 – Навчання в Московському університеті на медичному факультеті. 1880 – Публікація першого оповідання «Лист до вченого сусіда». Починає друкувати короткі гумористичні оповідання в журналах “Стрекоза”, “Будильник”. 1878-1881 – Робота над п’єсою «Безбатьківщина». 1884 – закінчив університет, зайнявся медичною практикою. Розповіді «Хамелеон», «Хірургія», «Бродіння умів», «Іспит на чин». 1888 – повість “Степ”. Чехову присуджена академічна Пушкінська премія за збірку “У сутінках”. 1902 – внаслідок захворювання туберкульозом переселяється в Ялту, де зближується з Горьким. 1890 – здійснює поїздку на Сахалін. Пише книгу “Острів Сахалін” (1893-1894) 1892 – оселився під Москвою, в селі Меліхово (нині Чеховський район). Створює повісті й новели – “Дуель”, “Дім з мезоніном”, “Палата №6” та інші. 1897-99 – робота дільничним лікарем. Створює п’єси “Чайка”, “Дядя Ваня”, “Три сестри”. 1901 – одружився з акторкою художнього театру О.Л. Кніппер. Робота над п’єсою «Три сестри». 1903-04 – пише п’єсу “Вишневий сад”. 1904, червень – у зв’язку із загостренням туберкульозу виїжджає з дружиною до Німеччини для лікування на курорт Браденвейлер. 1904, 9 липня – Похований на Новодівичому кладовищі в Москві.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/hronologichna-tablitsya-chehova/
Объяснение: