Звертання: «Гей, нові Колумби й Магеллани», «Кораблі!..», «Україно!..», «Друзі!..».
Риторичні оклики: «Напнемо вітрила наших мрій!» «Кораблі! Шикуйтесь до походу!» «Мрійництво! Жаго моя! Живи!» «Відкривай духовні острови!» «Нидіє на якорі душа!» «Півень землю всю не розгребе!» «Шкварити байдужість на вогні!»
Риторичні запитання: «Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді?» «Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді?»
Метафори: «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить».
Подробное описание событий Бородинского сражения участник боя начинает с сожаления о том, что те героические времена, и нынешнее поколение уступает в отваге и благородстве тем, кто не щадил жизней на Бородинском поле
Весь рассказ пронизан неподдельной гордостью за смелость народа, частью которого он является, восхищением его отвагой.
Это говорит о том, что восприятие солдатом себя сливается с восприятием русского народа в целом. Он говорит от лица всех солдат, выражая истинный народный дух, народное чувство любви к Отечеству.
Риторичні оклики:
«Напнемо вітрила наших мрій!»
«Кораблі! Шикуйтесь до походу!»
«Мрійництво! Жаго моя! Живи!»
«Відкривай духовні острови!»
«Нидіє на якорі душа!»
«Півень землю всю не розгребе!»
«Шкварити байдужість на вогні!»
Риторичні запитання:
«Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?»
«Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?»
Метафори: «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить».
Епітети: «молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві».
Тавтологія: «відкрито вже відкрите».
Подробное описание событий Бородинского сражения участник боя начинает с сожаления о том, что те героические времена, и нынешнее поколение уступает в отваге и благородстве тем, кто не щадил жизней на Бородинском поле
Весь рассказ пронизан неподдельной гордостью за смелость народа, частью которого он является, восхищением его отвагой.
Это говорит о том, что восприятие солдатом себя сливается с восприятием русского народа в целом. Он говорит от лица всех солдат, выражая истинный народный дух, народное чувство любви к Отечеству.