бандуристи у своїх думах і піснях відтворили історію українського народу, героїчні і трагічні її сторінки. одні з них мандрували селами, інші приставали до козаків і їх у походах. кобзарі завжди були там, де вирішувалася доля країни і простих людей. кобзарі творили, боролись і вмирали, як сотні козаків-повстанців.бандуристи служили не самодержцям, а народу. багато кобзарів однаково добре володіли як бандурою, так і зброєю, були відважними розвідниками, пристрасними агітаторами.народні співці виховували в людях національну гідність і пробуджували прагнення до свободи і незалежності. в своїх епічних творах вони оспівували героїв повстань і національно-визвольної війни,емоційно піднесено оспівували життя людей та переказували під переливчасте рокотання струн простим «неписьмовим» людям драматичну історію свого народу.українські народні співаки протягом ряду епох були свідками і учасниками історичних подій. було чимало випадків, коли вони разом з козаками відправлялися в походи і силою свого мистецтва піднімали бойовий дух ратників. світогляд народних співаків значною мірою зумовило їх репертуар, зміст та ідейну спрямованість виконуваних ними творів. в основному це були думи, які представляють один із центральних жанрів української народної творчості. як правило, основний акцент у них робився на релігійну суспільну мораль. вони відрізнялися тонкістю почуття і філософською вдумливістю, оспівували лицарство запорізьких козаків.
В сказке Жуковского царь Берендей предстает добрым и бесхарактерным человеком, он не стал защищать своего сына, а отправил его на верную погибель. У царя Берендея длинная борода, признак почтенного уважаемого человека, значит унаследовал трон, а не захватил. Поведение царя Берендея говорит, что в царстве долгое время не было войны, то ли врагов не было, то ли Берендей был все-таки мудрым человеком, а на старости лет дал слабину. Кощей Бессмертный живет во дворце из карбункула-камня, автор этим подчеркивает жестокость сказочного злодея, когда Иван Царевич впервые попал к нему, Кощей от злости затопал ногами. Но добро победило и сказка о царе Берендее закончилась веселой свадьбой.Объяснение:
бандуристи у своїх думах і піснях відтворили історію українського народу, героїчні і трагічні її сторінки. одні з них мандрували селами, інші приставали до козаків і їх у походах. кобзарі завжди були там, де вирішувалася доля країни і простих людей. кобзарі творили, боролись і вмирали, як сотні козаків-повстанців.бандуристи служили не самодержцям, а народу. багато кобзарів однаково добре володіли як бандурою, так і зброєю, були відважними розвідниками, пристрасними агітаторами.народні співці виховували в людях національну гідність і пробуджували прагнення до свободи і незалежності. в своїх епічних творах вони оспівували героїв повстань і національно-визвольної війни,емоційно піднесено оспівували життя людей та переказували під переливчасте рокотання струн простим «неписьмовим» людям драматичну історію свого народу.українські народні співаки протягом ряду епох були свідками і учасниками історичних подій. було чимало випадків, коли вони разом з козаками відправлялися в походи і силою свого мистецтва піднімали бойовий дух ратників. світогляд народних співаків значною мірою зумовило їх репертуар, зміст та ідейну спрямованість виконуваних ними творів. в основному це були думи, які представляють один із центральних жанрів української народної творчості. як правило, основний акцент у них робився на релігійну суспільну мораль. вони відрізнялися тонкістю почуття і філософською вдумливістю, оспівували лицарство запорізьких козаків.
Объяснение:
В сказке Жуковского царь Берендей предстает добрым и бесхарактерным человеком, он не стал защищать своего сына, а отправил его на верную погибель. У царя Берендея длинная борода, признак почтенного уважаемого человека, значит унаследовал трон, а не захватил. Поведение царя Берендея говорит, что в царстве долгое время не было войны, то ли врагов не было, то ли Берендей был все-таки мудрым человеком, а на старости лет дал слабину. Кощей Бессмертный живет во дворце из карбункула-камня, автор этим подчеркивает жестокость сказочного злодея, когда Иван Царевич впервые попал к нему, Кощей от злости затопал ногами. Но добро победило и сказка о царе Берендее закончилась веселой свадьбой.Объяснение: