Проанализируйте эпизод «И в то же мгновение щелкнуло что-то, как
будто лопнула натянутая резина.
Слепцов открыл глаза и увидел: в коробке
торчит прорванный кокон, а по стене быстро
ползет вверх черное сморщенное существо
величиной с мышь. Оно вылупилось оттого,
что изнемогающий от горя человек перенес
жестяную коробку к себе, в теплую комнату, и
вот теперь, вырвавшись, - медленно и
чудесно росло. Оно стало крылатым
незаметно, как незаметно становится
прекрасным мужающее лицо. И крылья -
еще слабые, еще влажные -- все продолжали
расти, расправляться, вот развернулись до
предела, положенного им Богом,-- и на стене
уже была громадная ночная бабочка,
индийский шелкопряд. И тогда простертые
крылья, загнутые на концах, темно-
бархатные, с четырьмя слюдяными
оконцами, вздохнули в порыве нежного,
восхитительного, почти человеческого
счастья».
О чём нас заставляет задуматься
открытый финал?
Достучалось ли до сердца Слепцова
чудо, свершившееся на его глазах?
• Какой символ несёт в себе это чудо -
небесная бабочка Набокова?
​

Повість Андрія Чайковського «За сестрою» справила на мене неабияке враження. Перед нами постають ті звитяжні часи, коли українські козаки боронили свою рідну землю від турецько-татарської навали. Головним героєм цього твору являється п’ятнадцятирічний хлопчик Павлусь. Мене вразила його рішучість та відважність. Він є своєрідним героєм-богатирем із народних дум, адже він часто потрапляє, але потім знаходить вихід із таких ситуацій, які звичайному хлопчаку не під силу. Письменник дещо перебільшував фізичні можливості юнака, але він це робив для того, щоб показати нам, що такі молоді, але звитяжні герої – гордість неньки України. Образ Павлуся нас захоплює, викликає особливу симпатію; хочеться його наслідувати і бути хоч трішечки на нього схожим.

Хлопець вирушив в небезпечні і далекі мандри для того, щоб урятувати рідну сестру, яку він щиро любить. Ніщо не зупиняє Павла на шляху до виконання його основної мети. Його надихає сміливість і відважність козаків-запорожців, адже він вважається їх вихованцем. Хлопець хоче довести самому собі, що він є гідним жити на рідній землі поряд з цими звитяжними борцями з татарськими набігами. Його змушували важко працювати, намагалися продати, карали, але він зміг перенести ці випробування долі, навіть намагається до ншим, адже він повинен знайти свою сестру і повернутися додому.

Андрій Чайковський не намагався ідеалізувати парубка, хоча й наділяє його кращими рисами, завдяки яким він викликає симпатію в читачів. Мене вразив патріотизм Павлуся, його жага до свободи і прагнення звільнити свою сестру. Його внутрішні монологи сповнені почуттями любові до рідної землі, вони пронизані душевною теплотою та м’якістю. Не принижують його і хитрість та обман, до яких він вдається, щоб збити з пантелику татарина, який повертав юнака до Сулеймана. Це виправдано тим, що він поставив собі за мету будь-яким шляхом визволити свою сестру Ганнусю із неволі.

О эссе.:

Я думаю, що образ Павлуся справив враження не лише на мене, а й на моїх однокласників, адже він показує нам яким маєбути справжній патріот своєї землі, як потрібно любити свій рідний край і свою родину.

Объяснение:

«Лгущий самому себе и собственную

ложь свою слушающий до того доходит,

что уж никакой правды ни в себе, ни

кругом не различает, а стало быть,

входит в неуважение и к себе и к

другим.»

Федор Михайлович Достоевский

Каждый из нас хоть раз в жизни испытывал чувство сострадания по отношению к другому. В такие моменты хочется оградить человека от неприятностей. Для этого мы чаще используем или ложь, или правду.

По моему мнению, утешительная ложь в таких ситуациях хуже горькой правды. Человек, услышав о несуществующих вещах оставит свою проблему лишь на время. Ярким доказательством этого является эпизод из произведения