Проанализируйте отрывок из произведения А.С. Пушкина «Станционный смотритель». Определите, какую роль в раскрытии идейного содержания повести играет этот эпизод. Используйте цитаты из произведений для подтверждения своих аргументов.(80слов)
Бедный смотритель не понимал, каким образом мог он сам позволить своей Дуне ехать вместе с гусаром, как нашло на него ослепление, и что тогда было с его разумом. Не и получаса, как сердце его начало ныть, ныть, и беспокойство овладело им до такой степени, что он не утерпел и пошел сам к обедне. Подходя к церкви, увидел он, что народ уже расходился, но Дуни не было ни в ограде, ни на паперти. Он поспешно вошел в церковь: священник выходил из алтаря; дьячок гасил свечи, две старушки молились еще в углу; но Дуни в церкви не было. Бедный отец насилу решился спросить у дьячка, была ли она у обедни. Дьячок отвечал, что не бывала. Смотритель пошел домой ни жив ни мертв. Одна оставалась ему надежда: Дуня по ветрености молодых лет вздумала, может быть, прокатиться до следующей станции, где жила ее крестная мать. В мучительном волнении ожидал он возвращения тройки, на которой он отпустил ее. Ямщик не возвращался. Наконец к вечеру приехал он один и хмелен, с убийственным известием: «Дуня с той станции отправилась далее с гусаром».
Старик не снес своего несчастья; он тут же слег в ту самую постель, где накануне лежал молодой обманщик. Теперь смотритель, соображая все обстоятельства, догадывался, что болезнь была притворная. Бедняк занемог сильной горячкою; его свезли в С *** и на его место определили на время другого. Тот же лекарь, который приезжал к гусару, лечил и его. Он уверил смотрителя, что молодой человек был совсем здоров и что тогда еще догадывался он о его злобном намерении, но молчал, опасаясь его нагайки. Правду ли говорил немец, или только желал похвастаться дальновидностию, но он нимало тем не утешил бедного больного. Едва оправясь от болезни, смотритель выпросил у С*** почтмейстера отпуск на два месяца и, не сказав никому ни слова о своем намерении, пешком отправился за своею дочерью. Из подорожной знал он, что ротмистр Минский ехал из Смоленска в Петербург. Ямщик, который вез его, сказывал, что всю дорогу Дуня плакала, хотя, казалось, ехала по своей охоте. «Авось, — думал смотритель, — приведу я домой заблудшую овечку мою». С этой мыслию прибыл он в Петербург, остановился в Измайловском полку, в доме отставного унтер-офицера, своего старого сослуживца, и начал свои поиски. Вскоре узнал он, что ротмистр Минский в Петербурге и живет в Демутовом трактире. Смотритель решился к нему явиться.
Живучи в наш складний час гаючи за життям свого народу і усього людства, я часто замислююсь, що чекає на всіх нас у майбутньому. А замислюючись над цим, я ніколи не приходжу до одного і того ж рішення.
Інколи мені здається, що на людство чекає прекрасне майбутнє. На Землі не буде більше великих війн, завдяки досягненням науки й техніки людство назавжди очистить планету від усього сміття, яким воно заповнило її ось уже протягом кількох століть. Усі люди будуть жити в гармонії з навколишнім світом і природою.
Але через хвилину мені здається, що таке життя може настати тільки у тому випадку, якщо все людство замовить собі пропуск в астрал і через нього потрапить в Небесне царство.
Але всі мої ілюзії розпадаються у ту саму мить, коли, вийшовши на вулицю, я бачу худі й заморені обличчя літніх людей, що мусять увесь день стояти на морозі лише для того, щоб випрохати жменьку монет на хліб, або коли я бачу птахів у калюжі нафти, або коли стільки іде грошей на озброєння, або коли дивлюсь кримінальну хроніку.
Ось тоді мені здається, що у людства немає майбутнього або на нього чекає таке майбутнє, що краще б його не було.
Але усе-таки мені здається, що ми не настільки нерозважні, щоб допустити це. Майбутнє у людства повинно бути, і наше завдання зробити його прекрасним.
ответ:Я думаю так , извини за почерк
Объяснение:
Яким я уявляю майбутнє людства.
Я думаю,що майбутнє людства буде дуже цікавим та яскравим. Сьогодні людина має багато з того,про що ще 20 років тому вона не могла б й подумати. Через 20 років таких речей буде ще більше. Єдине,що нам залишається робити-це думати про сьогодні та створювати собі краще майбутнє!
В майбутньому цікаво розглянути і модифікацію самої людини.Як відомо, людське тіло не є досконалим. Воно піддається старінню,різним хворобам,тощо. Якщо допустити,що людство може позбутися такої проблеми,то можна уявити собі появу нової форми людини. Така людина буде жити вічно,швидше за все,не буде мати неомеженої репродуктивної функції і буде мати у своєму складі роботизовані елементи.
Крім того,така людина буде наділена можливістю змінювати свою зовнішність,структуру власного тіла,отримувати необхідні знання та риси характеру виключно за власним бажанням.
Людині завжди цікаво замислитись про майбутнє,помріяти про те,що коли-небудь буде або зробити власне припущення щодо цього.
Говорячи про сьогодення, сьогоднішні тенденції, які можуть мати серйозні і далекі наслідки щодо майбутнього, я можу виділити декілька з них.
По-перше, мені здається, що найцікавіше питання про те, чи буде держава продовжувати існувати як інститут,чи вона зникне з лиця землі назавжди, поступившись місцем більш досконалій формі співжиття людей. Варто зауважити, що держава вже не є такою ж ефективною, але все-таки поки що вона необхідна. Але я думаю, що її остаточне зникнення неминуче. Коли це відбудеться, люди, швидше за все, об’єднаються за якимись індивідуальними ознаками, при цьому їх приналежність до груп або колективів буде мобільною, вони зможуть змінювати свою приналежність часто і послідовно.