Характеристика героя ШвабринАлексей Иванович Швабрин - молодой аристократ, офицер, который попал в Белгородскую крепость за то, что на дуэли убил своего соперника. В повести "Капитанская дочка" он показан как низкий, циничный и высокомерный человек. Ко всем жителям крепости он относился с презрением, считая себя лучше всех. Ему очень нравилась дочка капитана Миронова, на он называл Машу дурочкой и распускал о ней сплетни. Как потом оказалось, просто она не согласилась выйти за него замуж и он таким образом мстил ей. В конце повести Швабрин держит её под замком, сажает на хлеб и воду, хочет таким образом добиться взаимности с её стороны. Его подлость не знает границ, для него ничего не стоит оболгать и унизить человека.На дуэли с Гринёвым он воспользовался моментом, когда Петра отвлёк Савельич, и ранил его, а потом ещё и рассказал в анонимном письме отцу Гринёва о дуэли. Совершать низкие поступки для Швабрина обычное дело, ведь у него нет ни стыда, ни совести.Когда Пугачёв захватывает Белгородскую крепость, Швабрин не задумываясь переходит на сторону бандитов. Он становиться предателем, позабыв о том, что давал присягу верно служить императрице.Представ перед правительственным судом Швабрин не успокоился и рассказал, что Гринёв тоже служил у Пугачёва. Он не смог отойти от своих принципов: врать и совершать подлость до конца.
Поняття “сродної” праці увів у обіг видатний український філософ та поет Григорій Сковорода. Воно означає працю, до якої у людини є хист та покликання, яка робить її щасливою. Сутність “сродної” праці він найяскравіше висвітлив у байці “Бджола та Шершень”.
За переконанням Сковорода, людина може бути насправді щасливою лише тоді, коли “живе за натурою”, тобто займається “сродною” працею, а не тоді, має всі блага та багатства, не роблячи нічого, хоч, за Сковородою, існують і ті, хто народжені саме для цього.
Поняття “сродної” праці увів у обіг видатний український філософ та поет Григорій Сковорода. Воно означає працю, до якої у людини є хист та покликання, яка робить її щасливою. Сутність “сродної” праці він найяскравіше висвітлив у байці “Бджола та Шершень”.
За переконанням Сковорода, людина може бути насправді щасливою лише тоді, коли “живе за натурою”, тобто займається “сродною” працею, а не тоді, має всі блага та багатства, не роблячи нічого, хоч, за Сковородою, існують і ті, хто народжені саме для цього.
А як думаєш ти що це значе?