Прочитай текст. КАЛИНА ЦВІТЕ ПІЗНО
Жила собі дівчинка Марійка. На цю осінь вже в третій клас перейшла. Після уроків біжить вона на город, а потім у
сад. Тут Марійка нарве травички для кроликів, опалі яблука позбирає, вичистить гарбузи, а їхнє насіння покладе сушитися на підвіконня.
Якось покликала її сусідка бабуся Марина.
— Чуєш, онучко! Я на своїй калині вже кетяги обламала. Час і тобі пообламувати, бо незабаром дощі почнуться!
Пообламувала дівчинка кетяги калини і взялася пучечки в’язати. Коли це заходить у двір тітка Ольга. Марійка
хутенько принесла стільця:
— Сідайте, тьотю!
— Та ніколи мені. Їду в місто до дочки. Вона просить, щоб на цілу зиму зоставалася. Щось я хворію часто. Ось вам пиріжків принесла. Бувай здорова!
Провела Марійка гостю та й сіла пиріжки їсти. Як же смачно! І враз дівчинці зробилося соромно-соромно. Згадала, що тьотя Оля все покашлювала, а вона, Марійка, не дала їй ані жменьки калини. Калина від застуди чи не
найкращі ліки.
Швидко проминула зима. Ось і весна прийшла з теплими дощами. Облетіли з вишень білі пелюстки, перецвіли яблуні. Лише калина і досі чорніє. Жодного листочка на всьому кущі. А коли ж вона цвістиме?
Бабуся й каже:
— Бачиш, онучко, недарма калина завжди цвіте пізно. Наче прислухається, вагається. Всі дерева й трави дуже чутливі до зла і добра, до людського слова. А калина — особливо! Тобі видніше, за що вона могла на тебе нагніватись. Щось, мабуть, сталося, що цього року цвісти не хоче.
— Я починаю здогадуватись... От якби тітка Ольга додому вернулася! Я для неї три пучки ягід приберегла. А минулої осені, коли вона заходила до нас, якось не здогадалася з нею поділитися, — виправдовується дівчинка.
— Бачили Ольгу в місті, навесні вона знову розхворілася. Ти її не дочекаєшся. А коли надумаєш сама їхати до неї, то у мене адреса є — ось, візьми.
Ходила Марійка замислена цілий день, а тоді надумала разом з мамою поїхати до Києва, щоб знайти там тьотю Олю.
— Я перед нею так завинила! — каже дівчинка мамі. — І перед калиною винна теж, то через мене вона сохне.
За якийсь тиждень приїхали мати з донькою до міста, пішли до тітки Ольги. Зраділа вона гостям, привітала,
посадила у вітальні й стала розпитувати, які в селі новини. Марійка мерщій і каже:
— Та все добре, все як було, тільки моя калина після зими чомусь не оживає. Пам’ятаєте, я вам не вділила ягід восени? То ось привезла. Візьміть, будь ласка!
Тітка Ольга усміхнулася:
— Та що ти! Такі дрібниці! Та й мені незручно було просити... Все гаразд, не мучся тим. Сідаймо чай пити!
Наступного дня увечері йшли Марійка з мамою рідною вулицею. Коли вже до хати підходили, прислухалися — а в їхньому садку соловейко щебече. Забігла дівчинка у двір, глянула — калина за одну нічку і зазеленіла, і рясним цвітом
вкрилася. І відтоді Марійчина калина цвіте щороку. Знає вже дівчинка, як її доглядати. Половину ягід вона людям роздає. А
як дізнається, що хтось занедужав, то й останніми поділиться.
За Тетяною Майданович
Виконай завдання.
1. Визнач жанр прочитаного твору.
А народна казка
Б авторська казка
В оповідання
2. Установи відповідність між персонажами твору і їхніми висловлюваннями. Запиши парами букви та цифри.
А Марійка 1. “ Бачиш, недарма калина завжди цвіте пізно ”
Б бабуся Марина 2. “ Ось вам пиріжків із яблуками та сливами принесла ”
В тітка Ольга 3. “…тільки моя калина після зими чомусь не оживає ”
3. Яке прислів’я найточніше виражає основну думку твору?
А Справжнє добро завжди просте.
Б Добро не помре, а зло зникне.
В Коли люди до тебе добрі, будь до них ще ліпший.
4. Розташуй пункти плану твору в правильній послідовності. Запиши парами букви та цифри.
А. Марійці зробилося соромно.
Б. Марійка — господиня на городі й в саду.
В. Марійка і мама приїхали до тітки Олі.
Г. Калина навесні не розцвіла.
Д. Тітка Ольга зайшла у двір до Марійки.
Е. Калина зазеленіла, рясним цвітом вкрилася.
5. Продовж речення.
Калина навесні не зацвіла вчасно, бо Марійка .
6. Запропонуй власний заголовок твору. Обґрунтуй свій вибір. Напиши твір на 4-6 речень
Чистота означает отсутствие в речи чуждых литературному языку элементов
(диалектных, профессиональных, жаргонных и др.)
ответ:снежная королева». ганс-христиан андерсен – знаменитый датский сказочник, написавший множество замечательных произведений. одной из любимых для многих детей является сказка «снежная королева». ее любят за то, что главная героиня – простая девочка герда, а не сказочная принцесса; за то, что в сказке злые силы выступают в образе красивой, но холодной снежной королевы и злого и коварного троля. добро и зло – вот те две силы, которые противостоят друг другу в любой сказке. «снежная королева» - не исключение. вот только герои, выступающие на той и другой стороне, совсем не такие, как в других произведениях этого жанра. силы добра олицетворяет, прежде всего, герда, смелая девочка, выступившая против самой снежной королевы, могущественной и непобедимой. никакая сила не могла противостоять холодному взгляду, а уж тем более, поцелую волшебницы. но доброта и отвага герды привлекает на ее сторону и людей, и животных. отправившись на поиски названного брата кая, герда и не предполагала, с какими трудностями ей придется столкнуться, сколько опасностей поджидает ее на пути. но она верит в то, что сможет преодолеть любые препятствия, лишь бы только вернуть домой любимого брата его из рук жестокой королевы, несущей смерть всему живому. и потому все стараются герде. лишь старушка, умеющая колдовать, пытается помешать девочке. но ею движет желание оставить герду у себя, ведь у старушки не было детей. принц и принцесса, узнав герды и кая, так растрогались, что помиловали ворона и его невесту. а герде дали золотую карету, теплые вещи и проводили ее до границ королевства. дочь злой разбойницы настолько была поражена смелостью маленькой девочки, которая преодолела столько препятствий, но не остановилась на полпути, что отпустила герду. кроме того, она вернула ей вещи и отпустила с ней свою любимую игрушку – северного оленя. маленькая разбойница первоначально принадлежала силам зла. но герда своей самоотверженностью поразила ее. разбойница поняла, что кроме зла в мире существует еще любовь, верность, самопожертвование. и это не оставило ее равнодушной. она уже не слушала свою мать. маленькая разбойница узнала другую сторону жизни. но самым большим злом был тролль, создавший волшебное зеркало, искажающее все прекрасное в мире. и, конечно, снежная королева, от взгляда которой умирало все живое. но и эти силы не убить любовь. герда проникла в чертоги снежной королевы. ее горячие слезы растопили кусочки ледяного зеркала в сердце кая. перед великой любовью сила холодной волшебницы иссякла. она не могла победить этого чувства, потому что добро всегда несет в себе любовь.
Объяснение: