Прочитайте простое предложение и составьте из него сложноподчинённое предложение с придаточным определительным, не изменяя смысла исходного предложения. 1б Пугачев пристально смотрел на меня , прищуривая левый глаз с удивительным выражением плутовства и насмешливости. Рупия, это будет выглядеть примерно так: Пугачев пристально прищуривал на меня левый глаз , который смотрел с удивительным выражением плутовства и насмешливости.
Відповідь:
Мої роздуми над п'єсою І. Котляревського "Наталка Полтавка"
Серед жіночих імен Наталок, Оксанок, Марічок чи не найбільше, а тому їх вважають найпоширенішими в Україні. Мабуть, через те, що дівчата з цими іменами були особливими. Поширенню імені Наталка сприяла і п'єса Івана Петровича Котляревського "Наталка Полтавка".
Я впевнена, що всі, хто читав п'єсу І. П. Котляревського, не залишилися байдужими до образу Наталки — дівчини чесної, рішучої, вірної, красивої, працьовитої. Став крилатим і вислів возного: "Золото — не дівка!" Чим же полонили цей образ і вся п'єса І. П. Котляревського читачів уже не одного покоління українців? У чому популярність п'єси й сьогодні?
На мою думку, насамперед п'єса полонить читача чи глядача добротою, щирістю, великодушністю героїв твору. І тим, що перемагають у п'єсі правда, щирі почуття, а несправедливість підступає. Нам завжди хочеться, щоб було так. І звичайно — велика сила кохання. Світ споконвіку тримався на любові, і в будь-який час будуть важливими й найціннішими такі почуття, як доброта, душевність, повага й кохання. Образи Наталки й Петра, створені І. П. Котляревським, — це символи вірності в коханні й боротьбі за нього.
Коли я читала вперше п'єсу Котляревського, вона дуже сподобалася мені тим, що в ній багато пісень, танців. Письменник відтворив національний колорит, вивів такі характери персонажів, які справляють неповторне враження.
Пояснення:
ответ: Красота
Главной отличительной чертой пушкинских произведений можно назвать ориентацию на «законы красоты». Его язык удивительно гармоничен и остается таким даже в тех случаях, когда речь идет о каких-то уродливых и даже страшных проявлениях окружающего мира, например, пугачевский бунт в «Капитанской дочке», моральное падение Германна в «Пиковой даме».
Поэт не идеализирует реальность, он судит ее по эстетическим законам. Это его ответ на вопрос, который эстетика ставит уже несколько веков: как именно должно искусство воздействовать на человека. Этот вопрос актуален и сегодня: современное искусство все чаще срывается на попытки шокировать зрителя, слушателя, читателя путем демонстрации чего-то уродливого (вызывающее поведение артистов на сцене, непристойные выражения в литературных текстах и т.п.). Нередко это вызывает у публики бурю протеста, что не останавливает «новаторов». В таких условиях творчество А.С.Пушкина становится примером искусства, которое могло пробудить и мысль, и чувство, не шокируя уродством.
Объяснение: