Науковці спростували популярну думку про те, що підсвідома мова тіла та рухи очей можуть викрити брехню. Виявляється, є значно кращ з'ясувати, чи каже ваш співрозмовник правду.
Одна команда охоронців мала виконати майже нездійсненну місію. Психолог Томас Ормерод поставив перед ними завдання: розпитати у пасажирів в кількох європейських аеропортах про їхнє особисте життя і плани подорожі. Деякі з опитуваних були "підсадними качками" і розповідали вигадані історії. Завдання працівників служби безпеки було їх виявити.
Неправду говорив лише один із тисячі опитуваних пасажирів. Визначити цього брехуна було так просто, як знайти голку в копиці сіна. То що робили охоронці?
Зазвичай, для виявлення брехні рекомендують стежити за мовою тіла чи рухами очей. Утім, насправді мало хто знає, що ці методи вкрай неефективні.
Чимало досліджень встановили, що навіть спеціально навчені поліцейські не можуть визначити, коли допитуваний каже неправду лише за до мови тіла чи виразу обличчя. За даними одного дослідження, тільки 50 людей із 20 тисяч змогли правильно визначити брехуна. З таким же успіхом можна було просто підкинути монету.
Команда Томаса Ормерода застосували інші методи, і в більшості випадків їм вдалося виявити тих, кого вони шукали. У чому секрет? У тому, що охоронці відкинули всі стереотипні ознаки обману і застосували нові, втім, на диво прості методи.
1)Эффект комичности в рассказе Чехова достигается, прежде всего, речью повествователя, которая полна иронии: "в один прекрасный вечер не менее прекрасный экзекутор", "В рассказах часто встречается различные"повороты"в духе«но вдруг».
Авторы правы: жизнь так полна внезапностей!" "Чихают и мужики, и полицеймейстеры, и иногда даже и тайные советники. Все чихают".
2) Также смешны и конкретные персонажи,например поведение Червякова, который боится генерала до потери здравого смысла и чувства собственного достоинства. Смешон Червяков еще и потому, что повествователь ничуть ему не сочувствует, его симпатии на стороне "значительного лица.
3)Само происшествие является грустным: человек умер, потому что слишком боялся гнева начальника (даже не своего начальника, а чужого!)
Науковці спростували популярну думку про те, що підсвідома мова тіла та рухи очей можуть викрити брехню. Виявляється, є значно кращ з'ясувати, чи каже ваш співрозмовник правду.
Одна команда охоронців мала виконати майже нездійсненну місію. Психолог Томас Ормерод поставив перед ними завдання: розпитати у пасажирів в кількох європейських аеропортах про їхнє особисте життя і плани подорожі. Деякі з опитуваних були "підсадними качками" і розповідали вигадані історії. Завдання працівників служби безпеки було їх виявити.
Неправду говорив лише один із тисячі опитуваних пасажирів. Визначити цього брехуна було так просто, як знайти голку в копиці сіна. То що робили охоронці?
Зазвичай, для виявлення брехні рекомендують стежити за мовою тіла чи рухами очей. Утім, насправді мало хто знає, що ці методи вкрай неефективні.
Чимало досліджень встановили, що навіть спеціально навчені поліцейські не можуть визначити, коли допитуваний каже неправду лише за до мови тіла чи виразу обличчя. За даними одного дослідження, тільки 50 людей із 20 тисяч змогли правильно визначити брехуна. З таким же успіхом можна було просто підкинути монету.
Команда Томаса Ормерода застосували інші методи, і в більшості випадків їм вдалося виявити тих, кого вони шукали. У чому секрет? У тому, що охоронці відкинули всі стереотипні ознаки обману і застосували нові, втім, на диво прості методи.
1)Эффект комичности в рассказе Чехова достигается, прежде всего, речью повествователя, которая полна иронии: "в один прекрасный вечер не менее прекрасный экзекутор", "В рассказах часто встречается различные"повороты"в духе«но вдруг».
Авторы правы: жизнь так полна внезапностей!" "Чихают и мужики, и полицеймейстеры, и иногда даже и тайные советники. Все чихают".
2) Также смешны и конкретные персонажи,например поведение Червякова, который боится генерала до потери здравого смысла и чувства собственного достоинства. Смешон Червяков еще и потому, что повествователь ничуть ему не сочувствует, его симпатии на стороне "значительного лица.
3)Само происшествие является грустным: человек умер, потому что слишком боялся гнева начальника (даже не своего начальника, а чужого!)