Прокомментируйте пословицы
- Пустой колос голову кверху носит.
-С лица воду не пить.
-И через золото слезы льются.
-Что посеешь, то и пожнешь.
-Век живи, век учись.
-Что силой взято, то не свято.

к пословицам вспомните и напишите по одному событию из романа "Война и мир" (озаглавьте событие, перескажите кратко, назовите действующих лиц, укажите роль этого события в романе, или зачем это событие автор ввел в роман)

Родился 23 ноября (5 декабря н.с.) в усадьбе Овстуг Орловской губернии в стародворянской среднепоместной семье. Детские годы в Овстуге, юношеские — связаны с Москвой. Домашним образованием руководил молодой поэт-переводчик С. Раич, познакомивший ученика с творениями поэтов и поощрявший его первые стихотворные опыты. В 12 лет Тютчев уже успешно переводил Горация. В 1819 поступил на словесное отделение Московского университета и сразу принял живое участие в его литературной жизни. На чужбине Тютчев провел двадцать два года, из них двадцать — в Мюнхене. Здесь он женился, здесь познакомился с философом Шеллингом и подружился с Г. Гейне, став первым переводчиком его стихов на русский язык.В 1854 вышел первый сборник стихотворений, в этом же году был напечатан цикл стихов о любви, посвященных Елене Денисьевой. "Беззаконные" в глазах света отношения немолодого поэта с ровесницей его дочери продолжались в течение четырнадцати лет и были очень драматичны (Тютчев был женат).В творчестве Тютчева 1860-1870 преобладают политические стихотворения и мелкие. — "на случаи" ("Когда дряхлеющие силы...", 1866, "Славянам", 1867, и др.). Последние годы жизни тоже омрачены тяжелыми утратами: умирают его старший сын, брат, дочь Мария. Жизнь поэта угасает. 15 июля (27 н.с.) 1873 в Царском Селе Тютчев скончался.

Відповідь:

Пояснення:Автор: Ліна Костенко. Рік написання: 1984 рік. Жанр: драматична поема. Літературний рід: ліро-драма. Тема: Зображення довгої дороги трьох козаків, яких везуть на страту, з проекцією розуміння цієї події в майбутньому. Ідея: Братня єдність і нескореність козацтва як основа для побудови міцної держави. Проблематика твору “Дума про братів Неазовських”: – зрада і відданість; – патріотизм; – боротьба серця і розуму; – милосердя і гордість; – безстрашність і боягузтво; – історична пам’ять; – уславлення героїв; – перетин минулого і майбутнього. “Дума про братів Неазовських” головні герої: Павлюк – гетьман нереєстрового козацтва, якого зрадила старшина. Томиленко – його споборник, старий уже чоловік. Сахно Черняк – молодий козак, один з нереєстровтх козаків, що став в оборону за гетьмана. Всі, хто їм стрічаються по дорозі – мати, дружина і двоє діточок Сахна; кобзар; двоє дядьків – один у сіряку, інший у кожусі. Проекція в майбутнє – сучасна жінка, перший програміст, другий програміст. “Дума про братів Неазовських” сюжет поеми Експозиція – Павлюк, Томиленко і Сахно Черняк їдуть возом попри українські села. Двоє перших сидять спиною до спини закуті у кайдани, третій – лежить на возі, руки скручені сирицею. Зав’язка – їдуть попри рідне село Сахна Черняка. Павлюк і Томиленко намагаються вмовити його стрибнути з воза і залишити їх. Він ще молодий – усе життя попереду, а вони вже готові й до смерті. Розвиток дії – згадують як сталась зрада. Після поразки під Кумейками, де полягло шість тисяч війська, козацька старшина пішла на поступки польському королю і видала для свого порятунку гетьмана і його соратника. Це вже не вперше Павлюка мають стратити – одного разу вже було таке, та король залюбувався справжнім лицарем і помилував його. Другого такого разу не буде. Томиленко і Павлюк продовжують наполягати на тому, щоб Сахно зістрибнув з возу і подався додому. Він відмовляється. Дорогою їм стрічається кобзар, який співає думу про братів Азовських. Їх було троє і вони дивом вирвались з полону з Азова. Двоє старших мали коні, а молодший йшов пішки. Жоден зі старших братів не захотів взяти з собою молодшого і тому він лишився сам в степу, де й загинув. Сахно не вірить, що таке могло бути насправді – хіба ж могли брати зрадити один одного? Кульмінація – проїжджають повз хату Сахна. Стоять його рідні – мати, дружина з двома діточками. Сахно знову відмовляється покинути віз. Він до кінця зі своїми братами. Якщо він їх лишить, то не зможе нормально жити, а пам’ятатиме свою зраду. Проекція в майбутнє, де жінка у парку читає історію з літописа про трьох козаків і дивується відданості Сахна Черняка. Двоє програмістів ставлять на екрані цю ж історію і також вражені від сміливості й щирості Сахна. Вони хочуть скласти думу й про нього, тому надають комп’ютерній програмі таке завдання. Розв’язка – врешті Павлюк скидає з воза Сахна, щоб він лишився живий. Сахно біжить за возом і просить його почекати. Йому з браттями краще.