В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
SeenL
SeenL
28.07.2022 22:45 •  Литература

Просто скоротити, ів! “Маленький принц” характеристика головного героя
Маленький принц – головний герой казки, який прилетів зі своєї маленькою планети на Землю. Перед тим він здійснив довгу подорож по самим різним планетам, які були населені «дивними дорослими». У Маленького принца свій світ, тому зіткнення зі світом дорослих породжує у нього масу питань і непорозумінь. Потерпілий аварію льотчик зайнятий усуненням неполадок в літаку. На світанку пілот, що задрімав, чує тоненький голос дитини: «Будь ласка … намалюй мені баранчика!» Так оповідач знайомить читача з Маленьким принцом, що настільки чудесним чином з’явився серед пісків Сахари.

Подорож Маленького принца, яку він зробив, посварившись зі своєю трояндою, зустрічі з королем, честолюбцем, п’яницею, діловою людиною, географом – єдиними мешканцями маленьких планет – дозволили автору зробити висновок: «Так, дивний народ – ці дорослі! Дрібниці здаються їм важливими, а головного вони не бачать. Замість того, щоб прикрашати свій будинок, обробляти свій сад, свою планету, вони ведуть війни, тиранять інших людей, і сушать свої мізки безглуздими цифрами, і тішаться жалюгідною мішурою, і ображають своєю суєтою і жадібністю красу заходів і сходів, полів і пісків. Ні, не так треба жити! »Маленький принц не зустрів на планетах нікого, хто б міг бути його другом. Лише образ ліхтарника вигідно відрізняється від інших образів тим, що він вірний своєму обов’язку. І ця вірність хоч і безглузда, але надійна.

Маленький принц зустрічається на Землі з Лисом і на його прохання поступово приручає його. Вони стають друзями, але розлучаються. Мудрою заповіддю звучать слова Лиса: «… ти назавжди відповідальний за всіх, кого приручив. Ти відповідальний за свою троянду ». Найдорожчими в цьому житті для Маленького принца стають Лис і покинута ним троянда, тому що вони – єдині в світі. Поява Маленького принца в пустелі, його поява льотчику, що потрапив у аварію, – це символічне нагадування дорослому про його «внутрішню батьківщину», а його «смерть», зникнення і горе, викликане цим, – трагедія дорослого, в душі якого гине дитина. dovidka.biz.ua Саме дитина втілює в собі все саме добре, чисте, прекрасне.

Тому письменник з гіркотою говорить про те, що дорослі, розлучаючись з дитинством, нерідко забувають про вічні, нетлінні цінності; вони стурбовані важливими, на їх погляд, речами і ведуть нудне, сумне існування. А люди повинні жити по-іншому, їм потрібна чиста вода глибоких колодязів, потрібні бубенці зірок у нічному небі. І тому, що Сент-Екзюпері не впевнений, чи вдасться йому переконати людей у своїй – їх власна! – правді, казка така сумна.

Образ Маленького принца – образ людської душі в ідеалі. Він втілює в собі всі кращі риси, які можуть бути притаманні людині – відкритість, чистота, піднесеність над матеріальним, мудрість. Разом з тим, Маленький принц самотній. Його планета настільки мала, що там навряд чи вистачить місця комусь ще. dovidka.biz.ua А адже по суті планета Маленького принца – символ внутрішнього світу людини. З цієї позиції особливий сенс набувають слова Маленького принца: «Є таке тверде правило. Встав вранці, вмився, привів себе в порядок – і відразу ж приведи в порядок свою планету ». Вони характеризують принца, як людину, здатну очищати свої помисли і наводити порядок, насамперед у душі.

Ця тонка, самотня, ранима і мрійлива дитина, яка любить ігати заходи сонця, переживає про долю примхливої квітки і вірить, що йому ще багато чого треба пізнати, по-справжньому розкривається, пізнавши любов до Троянди і дружби з Лисом. Саме вони внесли в його душу той необхідний штрих здатності жити для іншого, піклуючись про нього і нічого не вимагаючи натомість, який зробив його і без того чисту душу квінтесенцією ідеальній людській сутності, до якої слід прагнути кожному з нас. Адже тільки любов і відданість здатні вилікувати від самотності і до знайти сенс життя.

Показать ответ
Ответ:
1007199
1007199
19.01.2020 09:33
Ахилес Гектор Парис Елена Между Троей и Спартой был мир. Троянский царевич украл жену царя Спарты.Мир кончился. Ахилес великий воин был на стороне Спарты, а Гектор на стороне Трои.В срожении Гектор убил брата Ахилеса, он мстил ему. Он вызвал на бой Гектора и убил его.Отец Гектора царь Приам попросил достойно похоронить сына. Спартанцев сделали это, но на 12 день когда кончился этот обряд они подсунули деревянного коня. Парис сказал сожги его, но они подумали что это святой конь так как они поклонялись Апполону.в этом коне были войны Спарты. Ночью они сожгли город. Ахилеса убил Парис из лука. Ахилес не сопративлялся.Некоторых смогли увести из города.
0,0(0 оценок)
Ответ:
Kotova111111777
Kotova111111777
04.01.2020 06:01
ответ: все списывать не надо только конкретное по вопросу интернет школа!

Басня "Волк на псарне", была написана в первых числах октября в связи с получением в Петербурге известий о попытке Наполеона вступить в мирные переговоры через Лористона, имевшего 23 сентября 1812 года свидание с Кутузовым. Лористон передал Кутузову мирные предложения Наполеона, приведенные в донесении Кутузова Александру I. В них указывалось, что Наполеон "желает положить предел несогласиям между двумя великими народами и положить его навсегда". Кутузов решительно отклонил предложения Наполеона и 6 октября нанес поражение французским войскам при Тарутине. По свидетельству современника "Крылов, собственною рукою переписав басню, отдал ее жене Кутузова, которая отправила ее в своем письме. Кутузов прочитал басню после сраженья под Красным собравшимся вокруг него офицерам и при словах: "а я, приятель сед", снял свою белую фуражку и потряс наклоненною головою". Об успехе, который имели патриотические басни Крылова в армии, свидетельствует письмо К. Батюшкова Н. Гнедичу от 30 октября 1813 г .: "Скажи Крылову, – писал Батюшков, – что... в армии его басни все читают наизусть. Я часто слышал их на биваках с новым удовольствием".

В басне "Обоз", напечатанной в ноябре 1812 года, Крылов пытается защитить полководца от нападок молодых военных и императора Александра I, упрекавших Кутузова в непродуманности и нерешительности действий, приведших к сдаче Москвы. Задиристый и наглый молодой конь подсмеивается над опытным и неторопливым старым:

"Ай, конь хваленый, то-то диво!

Смотрите: лепится, как рак;

Вот чуть не зацепил за камень; косо! криво!..

Старый добрый конь, молчаливо уступающий ношу – Кутузов, а "напроказивший" самоуверенный молодой – Александр, по вине которого было проиграно Аустерлицкое сражение.

Следует отметить, что до XVIII века в России не было деления на историю, публицистику и литературу. И. А. Крылов, продолжая традиции XVIII века, был писателем, в баснях которого отразилась не только война 1812 года, но и вся эпоха наполеоновских войн. Басни Крылова 1805-1807-1812 гг. "превращались в живую историю", объясняя современникам происходящее в доступной форме.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Литература
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота