Сказка-быль Кладовая солнца одно из интереснейших произведений Михаила Михайловича Пришвина. В ней он рассказывает о самостоятельной жизни детей-сирот, Насти и Митраши. Картины описания быта детей сменяются интересными приключениями, выпавшими на их долю по пути на Слепую Елань. Дети есть дети, они часто спорят, не соглашаются друг с другом, отстаивают свою правоту. Это чуть не стоило жизни Митраше. Но мальчик, попав в болото, не растерялся, проявил смекалку и мужество, поэтому остался жив. Травка добрая и умная собака, она привыкла на охоте Антипычу, поэтому пошла на голос Митраши. Стосковавшись по человеческой ласке после смерти хозяина, Травка принимает Митрашу за Антипыча, и благодаря смекалке мальчик из трясины. Мне, городской жительнице, интересно читать рассказы о природе. Я как бы вместе с героями путешествую по лесу, пугаюсь, встретив змею и лося, радуюсь счастливому избавлению Митраши от опасности. Такие рассказы понять и полюбить окружающую природу, научиться читать ее загадочные страницы.
Творчість Аполлінера спиралася на традиції французького фольклору, поезію Ф. Війона та лірику доби Відродження. Поет був прихильником творчості французьких романтиків, а також поетів межі століть — П. Верлена, А. Рембо, С. Малларме.Творчий дебют Г. Аполлінера відбувся на початку століття. Його перші, доволі традиційні поетичні спроби («Рейнські вірші») були навіяні любовними захопленнями під час мандрівки Німеччиною в 1901 —1902 роках. Зв'язок із романтичною і символістською традицією тут посилюється глибоким емоційним сприйняттям німецького фольклору й образів романтичної поезії, засвоєнням тем і ритмів німецької народної пісні («Дзвони», «Ніч на Рейні»). Відчуваються у творчості Аполлінера й слов'янські джерела, яким поет завжди надавав великого значення. Використовуючи образ Лорелеї, створений К. Брентано і підхоплений іншими німецькими романтиками, в тому числі Г. Гейне, поет посилює його виразність, драматизує вірш, надає йому динамізму.
Травка добрая и умная собака, она привыкла на охоте Антипычу, поэтому пошла на голос Митраши.
Стосковавшись по человеческой ласке после смерти хозяина, Травка принимает Митрашу за Антипыча, и благодаря смекалке мальчик из трясины. Мне, городской жительнице, интересно читать рассказы о природе. Я как бы вместе с героями путешествую по лесу, пугаюсь, встретив змею и лося, радуюсь счастливому избавлению Митраши от опасности.
Такие рассказы понять и полюбить окружающую природу, научиться читать ее загадочные страницы.
Творчість Аполлінера спиралася на традиції французького фольклору, поезію Ф. Війона та лірику доби Відродження. Поет був прихильником творчості французьких романтиків, а також поетів межі століть — П. Верлена, А. Рембо, С. Малларме.Творчий дебют Г. Аполлінера відбувся на початку століття. Його перші, доволі традиційні поетичні спроби («Рейнські вірші») були навіяні любовними захопленнями під час мандрівки Німеччиною в 1901 —1902 роках. Зв'язок із романтичною і символістською традицією тут посилюється глибоким емоційним сприйняттям німецького фольклору й образів романтичної поезії, засвоєнням тем і ритмів німецької народної пісні («Дзвони», «Ніч на Рейні»). Відчуваються у творчості Аполлінера й слов'янські джерела, яким поет завжди надавав великого значення. Використовуючи образ Лорелеї, створений К. Брентано і підхоплений іншими німецькими романтиками, в тому числі Г. Гейне, поет посилює його виразність, драматизує вірш, надає йому динамізму.