Проверка домашнего задания по произведению И. Шмелева «Как я стал писателем». .
Б) Какие фантазии о вавилонской башне и вавилонском столпотворении посещали мальчика?
В) Почему А. Дьякова любила проводить время с героем произведения?
Г) Что случилось с рассказчиком, когда он написал о путешествии учителей на Луну?
Д) Каким образом мальчик решился на публикацию своего первого произведения, написанного в глухой деревне?
ответ: Автор – Марина Павленко Жанр – Повість-казка Тема: пригоди семикласниці Софійки, яка намагається розплутати зловісну таємницю. Ідея: уславлення доброти та працелюбства семикласниці, її активної життєвої позиції, засудження зла та несправедливості. Головні герої: Софійка, її мама, тато, молодший братик Ростик, Вадим Кулаківський, колишній сусід Сашко, тітонька Сніжана та її наречений Валентин. Проблематика «Русалонька із 7-В» відповідальність за власні вчинки перші почуття підлітки та сім’я родова пам’ять матеріальні статки та духовні цінності Композиція «Русалонька із 7-В» Композиція – співвідношення частин твору, яка відбиває складність зображуваних у ньому явищ життя;послідовність та вибудова, розміщення та взаємозв’язок частин, образів, епізодів художнього твору; побудова твору, обумовлена його змістом і жанровою формою. Експозиція: у квартирі поверхом нижче відбуваються якісь дивні речі Зав’язка: під час приготування до весілля Софійка в старій прабабу синій шафі знаходить сімейну реліквію – коралі. Кульмінація: під час знайомства з майбутнім чоловіком тітоньки Сніжани виявляється, що коралі зникли. Розв’язка: Софійка дізнається, що коралі в неї украв Вадим Кулаківський. У книзі «Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських» Марина Павленко вірно дотримується свого творчого принципу — писати про реальне життя і реальних людей, які завдяки фантазії потрапляють в нереальні ситуації. Така позиція імпонує читачеві-підліткові, який вважає себе дорослим, але в душі залишається дитиною. Головна героїня книги — чуйна до людей, кмітлива Софійка — розпочинає своє дослідження, щоб до своєму однокласнику Вадиму Кулаківському позбавитися родового прокляття. Поступово, крок за кроком, вона дізнається про страшну провину прапрадіда Кулаківського. З казкового арсеналу чарівних предметів, які, зазвичай, допомагають героям казкових повістей, Софійка задіяла лише старовину дерев’яну шафу, спроможну переносити героїню у будь-який час. Марина Павленко відобразила характерну прикмету сучасності: інтерес підростаючого покоління до історії України, краєзнавчих пошуків, дослідження старовинних пам’яток архітектури, вивчення свого родоводу. Читач «Русалоньки із 7-В або Прокляття роду Кулаківських», глибше пізнає минулу епоху, знайомиться з старовинними традиціями і обрядами. Софійка — героїня книги «Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських». У повісті вдалося відтворити колоритні типажі сучасних школярів, їхню поведінку, сучасну сленгові говірку. Марина Павленко відзначила, що прототипом образу Софійки стала її старша донька. Досить яскраво представлений у книзі образ самовпевненого учня Вадима Кулаківського, в якому уособлений психологічний портрет сучасного підлітка. Незважаючи на матеріальне благополуччя (його батьки-заробітчани надсилають достатньо грошей), він відчуває самітність і безпорадність. Софійка, побачивши невідомий бік життя Вадима, вирішила до йому.
Объяснение:
ответ: Илья Арнольдович Ильф и Евгений Петрович Петров (Катаев) познакомились в 1926 году, когда оба работали в газете «Гудок». Там же трудился и брат Петрова, уже известный в те времена писатель – Валентин Катаев. Именно он предложил сюжет романа «Двенадцать стульев». Предполагалось, что И. А. Ильф и Е.П. Петров напишут произведение, а В.П. Катаев – отредактирует его. Однако роману, по мнению В.П. Катаева, не требовалось никаких изменений, поэтому он отказался от своего соавторства. Произведение было построено на основе фактов, которые авторы получали, работая в газете: письма, заметки, жалобы, исходившие от реальных людей.
Произведение «Двенадцать стульев» закончено в 1927 году (год десятилетнего юбилея советской власти), и уже с января роман начинает выходить в журнале «Тридцать дней».
2. Жанр произведения. Признаки жанра (жанров).
«Двенадцать стульев» принадлежит к жанру романа. Выделяются признаки остросатирического романа, так как все произведение проникнуто яркой сатирой. Можно отметить и признаки фельетонов, и признаки авантюрно-приключенческого романа, так как в основе произведения лежит образ плута. Это же позволяет назвать «Двенадцать стульев» плутовским романом, известным жанром во всей мировой литературе. Выделяются также признаки так называемого романа большой дороги, о чем свидетельствуют эпизоды погони за стульями и другие приключенческие сюжетные линии.
3. Название произведения и его смысл.
Роман «Двенадцать стульев» назван так, потому что в основе сюжета лежат поиски бриллиантов, которые были спрятаны в одном из двенадцати стульев.
4. От чьего лица ведётся повествование? Почему?
Повествование ведется от третьего лица, что позволяет увидеть объективную картину.
5. Тема и идея произведения. Проблематика.
Роман «Двенадцать стульев» можно назвать «энциклопедией» советской жизни 20-х гг. 20 века. Главная идея произведения – показать, что советская власть пришла надолго, что любые попытки вернуться к выглядят смешно и комично.
Если сужать проблематику, то роман гласит о том, что не нужно бежать за богатствами, потому что это выглядит нелепо и смешно.