Дуже смішними були розповіді Антона Павловича Чехова, особливо мені сподобався "Хамелеон", Очумєлов змінював свої рішення, як хамелеон колір...
А твір Джека Лондона "Жага до життя" навчив мене того що я не міг би усвідомити просто так... "Ніколи не треба занепадати духом, і давати себе на жертву вовку"
Та найкращою була повість Володимира Короленка "Сліпий музикант"
Ця повість до мені зрозуміти, що ніколи не треба здаватися, навіть якщо в тебе якась хвороба як в Петра, всеодно... Не треба занепадати духом, як той сліпий дзвонар...
Царь Иван Васильевич представляется грозным самодержавцем, который может к себе понравившегося человека приблизить, а также и казнить, если тот в чем-то провинился. Кирибеевич как опричник ведет себя самоуверенно, ведь именно им царь дал много власти по сравнению с боярами. Поэтому он и посягает на честь жены купца, не боясь ни царских законов, ни божьих. А Купец Степан Парамонович - честный купец, для которого законы Домостроя являются незыблемыми. Вот почему он и убивает на кулачном боя опричника, защищает свою честь и честь своей семьи. Конечно, он вызывает симпатию.
Цього року ми багато чого читали...
Та багато чого для себе взяли...
Дуже смішними були розповіді Антона Павловича Чехова, особливо мені сподобався "Хамелеон", Очумєлов змінював свої рішення, як хамелеон колір...
А твір Джека Лондона "Жага до життя" навчив мене того що я не міг би усвідомити просто так... "Ніколи не треба занепадати духом, і давати себе на жертву вовку"
Та найкращою була повість Володимира Короленка "Сліпий музикант"
Ця повість до мені зрозуміти, що ніколи не треба здаватися, навіть якщо в тебе якась хвороба як в Петра, всеодно... Не треба занепадати духом, як той сліпий дзвонар...