Куприн – человек чувственный и чувствующий, конечно, невероятно ценил музыку. Поэтому музыка занимает в произведениях писателя столь почетное место. При этом, «Тапер» – далеко не единственный текст русского автора, в котором в центре находится музыка. На самом деле, первое, что приходит на ум, – это, конечно, «Гранатовый браслет». И хотя здесь Куприн пишет о несчастной любви, фоном для драматической романтики служит бетховенская «Аппассионата». Писатель подходит к вопросу введения музыки в свои тексты очень специфически. Например, читатель не найдет в рассказах Куприна описаний музыки или произведений. Максимум – названия. Но главную роль здесь играют впечатления, которые мастерски передает автор. Искусство передается от писателя к читателя посредством воображения персонажей. У Куприна даже имеется специальная «звуковая лексика». Писателю удается – в прямом смысле – описать словами звучание музыки. С ассоциаций, метафор и аллюзий. Таким образом, автор словно воплощает в словах акустические эффекты, одновременно награждая музыкальные звуки чертами характера людей. Разумеется, Куприн вовсе не задается самоцелью изобразить музыку или звуки, однако эта разновидность искусства становится неотъемлемым компонентом передачи атмосферы произведений, а также настроения рассказов писателя. Важно не только изобразить музыку, звучащую вовне, но и вплести звуки в ритм внутреннего мира персонажей. К слову, характер и настроения героев произведений Куприна тоже часто описываются – прямо или намеками – в музыкальных терминах.
\поставь " " в профиле, если ответ .\
Куприн – человек чувственный и чувствующий, конечно, невероятно ценил музыку. Поэтому музыка занимает в произведениях писателя столь почетное место. При этом, «Тапер» – далеко не единственный текст русского автора, в котором в центре находится музыка. На самом деле, первое, что приходит на ум, – это, конечно, «Гранатовый браслет». И хотя здесь Куприн пишет о несчастной любви, фоном для драматической романтики служит бетховенская «Аппассионата». Писатель подходит к вопросу введения музыки в свои тексты очень специфически. Например, читатель не найдет в рассказах Куприна описаний музыки или произведений. Максимум – названия. Но главную роль здесь играют впечатления, которые мастерски передает автор. Искусство передается от писателя к читателя посредством воображения персонажей. У Куприна даже имеется специальная «звуковая лексика». Писателю удается – в прямом смысле – описать словами звучание музыки. С ассоциаций, метафор и аллюзий. Таким образом, автор словно воплощает в словах акустические эффекты, одновременно награждая музыкальные звуки чертами характера людей. Разумеется, Куприн вовсе не задается самоцелью изобразить музыку или звуки, однако эта разновидность искусства становится неотъемлемым компонентом передачи атмосферы произведений, а также настроения рассказов писателя. Важно не только изобразить музыку, звучащую вовне, но и вплести звуки в ритм внутреннего мира персонажей. К слову, характер и настроения героев произведений Куприна тоже часто описываются – прямо или намеками – в музыкальных терминах.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 2 березня 1998 р. N 241
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 565 ( 565-2002-п ) від 26.04.2002 )
Про проведення експерименту
з утворення прийомних сімей в Запорізькій області
та затвердження Положення про прийомну сім'ю
З метою створення нової форми родинного виховання дітей-сиріт
і дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечення
найбільш повного захисту їх інтересів Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
Провести експеримент з утворення прийомних сімей в
Запорізькій області.
Затвердити Положення про прийомну сім'ю (додається).
В інших областях, містах Києві, Севастополі та Автономній
Республіці Крим Положення про прийомну сім'ю буде введено в дію
рішенням Кабінету Міністрів України після узагальнення результатів
проведеного експерименту.
Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 березня 1998 р. N 241
ПОЛОЖЕННЯ
про прийомну сім'ю
Загальна частина
1. Прийомна сім'я є формою родинного виховання дітей-сиріт і
дітей, позбавлених батьківського піклування.
Метою утворення прийомної сім'ї є влаштування дітей-сиріт і
дітей, позбавлених батьківського піклування, у сім'ї для
формування у родинному колі повноцінних особистостей.
2. Прийомна сім'я - це сім'я, яка добровільно взяла із
закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського
піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання.
Загальна кількість дітей у такій сім'ї, враховуючи рідних і
прийомних, як правило, не повинна перевищувати 5 осіб.
Прийомна сім'я бере дітей на власну житлову площу за
наявності відповідних житлово-побутових умов (виходячи із
санітарних норм у даній місцевості).
Діти виховуються в прийомній сім'ї до 18 років, а у разі
навчання у вищому навчальному закладі - до його закінчення.
3. Для дітей, взятих на виховання та спільне проживання у
прийомну сім'ю, зберігаються пільги, встановлені державою для
дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Порядок утворення і діяльності прийомної сім'ї
4. Рішення про утворення прийомної сім'ї приймається
виконавчим комітетом міської, районної у місті (у разі її
створення) ради або районною, районною у містах Києві та
Севастополі державною адміністрацією за поданням письмового
висновку відповідних місцевих органів у справах сім'ї та молоді на
підставі заяв подружжя (далі - прийомні батьки), яке виявило
бажання взяти в сім'ю дітей (далі - прийомні діти).
5. На підставі рішення про утворення прийомної сім'ї між
прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про її
утворення, укладається Угода про передачу дитини (дітей) на
виховання та спільне проживання у прийомну сім'ю, яка визначає
права та обов'язки обох сторін (додається).
Дія Угоди припиняється органом, який прийняв рішення про
утворення прийомної сім'ї, на його вимогу або на вимогу прийомних
батьків.
На вимогу органу, який прийняв рішення про утворення
прийомної сім'ї, дія Угоди за наявності згоди прийомних батьків
припиняється у разі виникнення в прийомній сім'ї несприятливих
умов для утримання та виховання дитини, повернення дитини (дітей)
батькам (опікунам) чи їх усиновлення та з інших поважних причин.
На вимогу прийомних батьків дія Угоди припиняється у разі
виникнення обставин, за яких утримання дітей та виконання виховних
функцій стало неможливим (важка хвороба, зміна сімейного стану,
відсутність взаєморозуміння з дитиною, конфліктні відносини між
дітьми) та з інших поважних причин.
У разі порушення і невиконання умов Угоди кожна із сторін має
право звернутися до суду.
У разі припинення дії Угоди прийомні батьки за поданням
місцевих органів у справах сім'ї та молоді відсторонюються
органами опіки і піклування від виховання дітей, а діти
влаштовуються до іншої прийомної сім'ї або до закладів для
дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
6. У разі вибуття всіх прийомних дітей із сім'ї за віком або
з інших причин і небажання прийомних батьків поповнювати сім'ю
вона втрачає статус прийомної за рішенням органу, яким вона була
утворена.
7. Органи опіки і піклування разом з місцевими органами у
справах сім'ї та молоді надають до прийомній сім'ї у підборі
дітей та оформленні необхідних документів, а також здійснюють
контроль за умовами життя та виховання прийомних дітей.
8. Місцеві органи у справах сім'ї та молоді, органи освіти
сприяють утворенню прийомних сімей, надають їм методичну до
у вихованні дітей, проводять семінари, консультації для прийомних
батьків з психолого-педагогічних та інших питань.
Влаштування дітей до прийомної сім'ї