Тема твору «Шинель» — це людські страждання, що заздалегідь є соціально визначеними, оскільки багато що в житті залежить від чину (посади). Трагічна доля «маленької людини» Акакія Башмачкіна. «Маленька людина» в літературі — це людина з нижчих щаблів суспільної ієрархії, яка болісно переживає власну незначущість і закомплексованість, ущемлену гордість і несправедливість.
Ідея “Шинель”. Необхідність співчуття та поваги гідні всі люди, незважаючи на їх соціальне становище. Письменник показав несправедливість і жорстокість суспільства щодо «маленьких», але чесних і сумлінних людей.
Шёл через нашу деревню старый солдат, попросил в избе хлеба, а хозяин, злой мужик, заспанный, крикливый, возьми и дай одну только чёрствую корку. И то не дал в руки, а швырнул на пол и говорит: "Вот тебе! Жуй!". – "Мне хлеб с полу поднять невозможно, – говорит солдат. – У меня вместо ноги деревяшка." – "А ногу куда девал?" – спрашивает мужик. "Утерял я ногу на Балканских горах в турецкой баталии", – отвечает солдат. "Ничего. Раз дюже голодный – подымешь, – засмеялся мужик. – Тут тебе камердинеров нету". Солдат покряхтел, изловчился, поднял корку и видит – это не хлеб, а одна зелёная плесень. Один яд! Тогда солдат вышел на двор, свистнул – и враз сорвалась метель, пурга, буря закружила деревню, крыши посрывала, а потом ударил лютый мороз. И мужик тот помер.
Тема твору «Шинель» — це людські страждання, що заздалегідь є соціально визначеними, оскільки багато що в житті залежить від чину (посади). Трагічна доля «маленької людини» Акакія Башмачкіна. «Маленька людина» в літературі — це людина з нижчих щаблів суспільної ієрархії, яка болісно переживає власну незначущість і закомплексованість, ущемлену гордість і несправедливість.
Ідея “Шинель”. Необхідність співчуття та поваги гідні всі люди, незважаючи на їх соціальне становище. Письменник показав несправедливість і жорстокість суспільства щодо «маленьких», але чесних і сумлінних людей.
Объяснение:
Шёл через нашу деревню старый солдат, попросил в избе хлеба, а хозяин, злой мужик, заспанный, крикливый, возьми и дай одну только чёрствую корку. И то не дал в руки, а швырнул на пол и говорит: "Вот тебе! Жуй!". – "Мне хлеб с полу поднять невозможно, – говорит солдат. – У меня вместо ноги деревяшка." – "А ногу куда девал?" – спрашивает мужик. "Утерял я ногу на Балканских горах в турецкой баталии", – отвечает солдат. "Ничего. Раз дюже голодный – подымешь, – засмеялся мужик. – Тут тебе камердинеров нету". Солдат покряхтел, изловчился, поднял корку и видит – это не хлеб, а одна зелёная плесень. Один яд! Тогда солдат вышел на двор, свистнул – и враз сорвалась метель, пурга, буря закружила деревню, крыши посрывала, а потом ударил лютый мороз. И мужик тот помер.
Объяснение:
Удачи!